Житомирський апеляційний суд
Справа №276/2114/23 Головуючий у 1-й інст. БОБЕР Д. О.
Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
27 березня 2024 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Александрова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 13 лютого 2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 13 лютого 2024 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 536,80 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 07.10.2023 о 22 годині 03 хвилин в смт Хорошів по вул. Древлянській Житомирського району ОСОБА_1 керував автомобілем марки Opel Vivaro, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що фабула протоколу не вказує на порушення ним п. 2.5. ПДР, оскільки він не відмовлявся пройти медичний огляд, направлення до лікарні не містить часу складання та не є доказом відмови від проходження огляду, постанова про накладення адміністративного стягнення не є доказом порушення ним п. 2.5 ПДР, а відеозапис обставин події не є безперервними.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників, які з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення від 07.10.2023 вбачається, що ОСОБА_1 07.10.2023 о 22 годині 03 хвилини в смт Хорошів по вул. Древлянській Житомирського району керував автомобілем марки Opel Vivaro, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2).
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, зокрема, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що останній від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння; акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; постанові серії про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №560664 від 07.10.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3, ст. 125, ч. 1 ст. 126 КУпАП; розписці про роз'яснення прав та обов'язків ОСОБА_1 та про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу; наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Слід зауважити, що ОСОБА_1 ознайомлено зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення та без будь-яких зауважень від останнього щодо можливих неправомірних дії працівників поліції, від підпису документів ОСОБА_2 відмовився.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що фабула правопорушення, зазначена у протоколі від 07.10.2023, не відповідає фабулі правопорушення, викладеної у ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд зазначає наступне.
Так, ч. 1 ст. 130 встановлює відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п. 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Таким чином, тільки наявність у водія ознак алкогольного сп'яніння надає право працівнику поліції запропонувати йому пройти огляд на стан сп'яніння, про що і вноситься запис у протокол про вчинення адміністративного правопорушення. При цьому, кваліфікуючою ознакою є саме факт відмови від проходження огляду, про що зазначено у протоколі від 07.10.2023, тому його фабула повністю відповідає змісту ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається із відеозапису відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери працівника патрульної поліції, поліцейська машина намагається зупинити автомобіль Opel Vivaro за допомогою ввімкненого проблискового маячка синього та червоного кольору і гучномовного пристрою, але транспортний засіб не зупиняється, продовжує рух, уникаючи зупинки та ігноруючи сигнали поліцейських. В подальшому транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_1 було зупинено. На відеозаписі зафіксовано спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 під час якого, останній повідомив, що «я вас не бачив». ОСОБА_1 неодноразово уповноваженою особою було запропоновано пройти освідування на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, на що останній категорично відмовився та зазначив «засунь собі знаєш куди, в цю … дихати не буду». При цьому ОСОБА_1 роз'яснено за якими ознаками виникла необхідність у проведенні освідування. Також, працівником поліції було доступно роз'яснено наслідки такої відмови, права та обов'язки. Крім того, працівником поліції на вимогу ОСОБА_1 надані для ознайомлення, зокрема, сертифікати відповідності газоаналізатора Драгер Алкотест та перевірки типу, а також свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.
Факт наявності в матеріалах справи акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних приладів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння - не спростовує винності ОСОБА_1 , який відмовився від огляду на стан сп'яніння і така відмова була беззаперечною. Як і не заслуговують на увагу доводи захисника про те, що КНП «Хорошівська ЦРЛ» не проводила огляд и на стан алкогольного сп'яніння, оскільки в даному випадку протокол складений за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння і водій категорично відмовився від такого огляду, що зафіксовано на відео.
Посилання апелянта на ту обставину, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №560664 від 07.10.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності не є доказом порушення ним п. 2.5 ПДР та підставою для складання протоколу, апеляційним судом не приймаються, як такі, що не спростовують вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП. В даному випадку, після зупинки автомобіля ОСОБА_1 , йому було надані чіткі пояснення щодо мотивів зупинки, а тому подальші дії ОСОБА_1 регламентуються нормами п. 2.5 ПДР та не знаходяться у причинному зв'язку з його незгодою з діями працівників поліції стосовно зупинки автомобіля.
Посилання апелянта на те, що від проходження огляду він не відмовлявся та наголошував, що згоден пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, але вказана розмова не зафіксована на відео, спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника патрульної поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 на неодноразові пропозиції уповноваженої особи пройти освідування на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі категорично відмовився. При цьому, працівником поліції роз'яснили ОСОБА_1 , що на час складання протоколу про адміністративне правопорушення вони вимкнуть камеру. Як вбачається із відеозаписів обставин події, працівники поліції складали протоколи з дотримання вимог глави 19 КУпАП та у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, але останній відмовився від підпису. Посилання апелянта на те, що вказана розмова щодо проходження огляду в медичному закладі не зафіксована на відео, апеляційний суд розцінює як спробу уникнення від адміністративної відповідальності.
Під час апеляційного розгляду справи не були спростовані обґрунтовані та об'єктивні висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозапису, як належному та допустимому доказу, який не має ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи і який відповідає вимогам ст. 251 КУпАП. Разом з тим, слід зазначити, що ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 13 лютого 2024 року - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь