Справа № 761/10443/24
Провадження № 1-кс/761/7202/2024
22 березня 2024 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , при секретарі ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погодженого прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_2 , про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Опитне Республіки Казахстан, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має третю групу інвалідності, працюючого на посаді директора Центральної випробувальної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Київській області та м. Києві, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023102100000190 від 14.12.2024,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погодженого прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_2 , про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023102100000190 від 14.12.2024.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023102100000190 від 14.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснює Шевченківська окружна прокуратура міста Києва.
За обставин, викладених в клопотанні, ОСОБА_4 , підозрюється у одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.
16.01.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
17.01.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
18.01.2024 до ОСОБА_4 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_7 , застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, з забороною залишати місце свого проживання з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, строком до 17 березня 2024 року включно.
01.02.2024 прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_2 винесена постанова про визначення підслідності за відділом поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області.
07.03.2024 заступником Генерального прокурора ОСОБА_8 , у зв'язку з порушенням розумних строків та неефективним досудовим розслідуванням, винесена постанова про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування - СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві.
15.03.2024 керівником Шевченківської окружної прокуратури м. Києва винесена постанова про продовження строку досудового розслідування до трьох місяців, тобто 17.04.2024.
Слідчий у клопотанні зазначає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-заявою про вчинення кримінального правопорушення від 14.12.2023;
-протоколом проведення негласних слідчих (розшукових) дії від 10.01.2024, 29.01.2024;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 16.01.2024;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 16.01.2024;
-протоколами допиту свідка ОСОБА_11 від 15.12.2023, 09.01.2024 та 16.01.2024;
-протоколом про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 16.01.2024;
-протоколом обшуку від 16.01.2024;
-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 16.01.2024;
-іншими матеріалами кримінального провадження.
У своєму клопотанні слідчий звертає увагу суду на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема на те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_2 клопотання підтримав в повному обсязі з підстав в ньому наведених та просив задовольнити, зазначив, що наразі в даному кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з огляду на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просив клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби.
Захисник ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що до ОСОБА_4 вже було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешт строк дії якого закінчився, вказав, що в даному кримінальному провадженні проведено майже всі слідчі дії, ОСОБА_4 не порушував покладені на нього обов'язки та демонстрував належну процесуальну поведінку, просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисника, зазначив, що завжди демонстрував належну процесуальну поведінку.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора та підозрюваного, слідча суддя приходить до такого висновку.
В судовому засіданні встановлено, у провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023102100000190 від 14.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснює Шевченківська окружна прокуратура міста Києва.
17.01.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
15.03.2024 постановою керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Києва продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто 17.04.2024.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з частинами 1 та 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Так, на переконання слідчої судді на час розгляду клопотання ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.3 ст. 368 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими слідчим до клопотання.
Слідчий суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 178 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає про наступні ризики: переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
За злочин, який інкримінується особі, передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, ця обставина сама по собі вже може бути причиною для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, офіційно працевлаштований, має місце проживання та реєстрації, раніше судимий, а тому усвідомлюючи невідворотність покарання може вчинити дії, направлені на переховування від органів досудового розслідування.
При визначенні ймовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слід враховувати тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.
Враховуючи викладене вище, слідча суддя приходить до висновку, що існує ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду.
Слідча суддя зобов'язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.
Зі змісту клопотання встановлено, що ОСОБА_4 може чинити тиск на свідків.
При встановленні наявності вказаного ризику, слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження до моменту їх допиту, а й продовжує існувати на подальших стадіях, в тому числі до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків.
Зазначені ризики є суттєвими, і виправдовують подальше збереження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
В той же час ризик впливи на потерпілих є необгрунтованим з огляду на відсутність потерпілих у даному кримінальному провадженні.
Оскільки встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід.
Разом з тим, прокурором не доведено наявність такого ризику, як вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки, на думку слідчого судді, такій ризики є сумнівним та розцінюється, як домисел на даній стадії кримінального провадження, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаного слідчому судді не надано, а тому такі твердження є лише припущеннями з боку сторони обвинувачення.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
За таких обставин, слідча суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_4 усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (пункт 1 частини 1 статті 177 КПК України) та незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні (пункт 3 частини 1 статті 177 КПК України) з огляду на обставини вчинення інкримінованого злочину.
При цьому, слідча суддя враховує особу підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, його майновий стан, а також інші обставини, які характеризують його особу та спосіб життя.
Крім того, прокурором у судовому засіданні доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, який би міг бути застосованим до підозрюваного ОСОБА_4 не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому, враховуючи положення ч. 4 ст. 194 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати встановлене в судовому засіданні місце проживання у певний період доби та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування до 17 квітня 2024 року включно.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 184, 193, 194, 196, 199, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 , залишати місце свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, за виключенням випадків необхідності прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатись з території м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні
Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладення обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, визначити в межах строку досудового розслідування до 17 квітня 2024 року включно.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідча суддя ОСОБА_1