Справа № 761/46839/23
Провадження № 2/761/4769/2024
(заочне)
27 березня 2024 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Романишена І.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець Яцишин Андрій Миколайович, про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, -
У грудні 2023 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг», (далі по тексту - відповідач) треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець Яцишин Андрій Миколайович, про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.12.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. було вчинено виконавчий напис № 14404 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2182044 від 23.03.2020 року, укладеного між позивачем та відповідачем та запропоновано стягнути 7928,50 грн. В подальшому, на підставі вказаного виконавчого листа, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Яцишиним А.М. було відкрито виконавче провадження, в ході виконання якого з позивача було стягнуто 21098,94 грн. Рішенням Шевченківського районного суду мыста Києва від 17.02.2022 року виконавчий напис було визнано таким, що не підлягає виконанню. Зазначена обставина стала підставою для звернення до суду з даним позовом, з огляду на те, що кошти були стягнуті безпідставно.
Враховуючи викладене, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь безпідставно стягнуті грошові кошти в сумі 21098, 94 грн. та судові витрати.
Ухвалою суду від 29.12.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 274 ЦПК України.
Так, з матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовну заяву з доданими до неї документами відповідачу та третім особам направлено рекомендованими листами з рекомендованим повідомленням, які були отримані представником відповідача та третьою особою - приватним виконавцем Яцишиним А.М.
Конверт від третьої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В. повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
У встановлений в ухвалі строк відповідач відзиву щодо позовних вимог до суду не направив. Від третіх осіб пояснень чи заперечень щодо позовних вимог не надходило.
Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 22.12.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. вчинено виконавчий напис № 14404 про стягнення з позивача заборгованості в розмірі 7928,50 грн. на користь ТОВ «Ум Факторинг».
20.01.2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишина А.М. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання вищевказаного виконавчого напису.
20.01.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Яцишиним А.М. також винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
19.04.2021 року приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2.
Згідно змісту довідки з місця роботи позивача №25 від 13.09.2023 року, з заробітної плати ОСОБА_1 за постановою від 08.02.2021 року згідно виконавчого провадження НОМЕР_2 за період з 01.02.2021 року по 31.03.2021 року утримано кошти - 9274,96 грн.
Згідно змісту довідки з Управління з питань виплат ГУ ПФУ в м. Києві, сума коштів, відрахованих з пенсії ОСОБА_1 , ВП НОМЕР_2, відрахування заблоковано відкликом з 01.08.2021 року, становить 8732, 32 грн.
Згідно копії звіту про здійснені відрахування та виплати Національного університету біоресурсів та природокористування України, за період з 01.02.2021 року по 31.03.2021 року з заробітної плати утримано 3091,66 грн.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 17.02.2022 у справі №761/5166/21 було визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 22.12.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального Баршацьким І.В., зареєстрований в реєстрі за №14404.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановленні рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За приписами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Стаття 1212 ЦК України визначає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення даної статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком подій.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №753/15556/15-ц викладено позицію про те, що: «…зобов'язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.
Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала».
Згідно висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №910/16664/18: «Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не грунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.»
Згідно із постановою Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №201/6498/20: "Набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або в результаті невиплати винагороди, що належить іншій особі.
Для виникнення зобов'язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.
Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.
Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).
Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред'явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов'язаний договірними правовідносинами щодо речі.
Особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов'язана повернути таке майно цій особі на підставі статті 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.
Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов'язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов'язаний зобов'язаний повернути потерпілому все отримане майно".
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що виконавчий напис нотаріуса був вчинений без правових на те підстав, суд вважає, що набуття коштів відповідачем на підставі такого виконавчого напису, є безпідставним як на час набуття, так і на момент розгляду справи, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно набуті кошти в розмірі 21098,94 грн.
При цьому, відповідач правом подачі відзиву не скористався, жодних доказів на спростування вимог позивача не подав.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 76-81, 89,141, 259, 263, 264, 265, 272, 280, 354-355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець Яцишин Андрій Миколайович, про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» на користь ОСОБА_1 безпідставно стягнуті грошові кошти в розмірі 21098,94 грн. (двадцять одна тисяча дев'яносто вісім грн. 94 коп.).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» на користь ОСОБА_1 1073, 60 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.) судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 : рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг», адреса: 04060, м. Київ, вул. Ризька, 73г, оф. 7/1, ЄДРПОУ 40274286.
Повний текст судового рішення складено: 27.03.2024 року
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА