Справа № 761/10427/24
Провадження № 1-кс/761/7187/2024
21 березня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені суду клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_3 , погоджене прокурором третього відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні під № 22023000000000703 від 11.07.2023,
установив:
20.03.2024 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вх. № 27607) клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_3 , погоджене прокурором третього відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні під № 22023000000000703 від 11.07.2023.
Обґрунтовуючи клопотання про арешт майна, слідчим Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_3 зазначено про таке.
Слідчими Головного слідчого управління СБ України за процесуального керівництва Офіса Генерального прокурора України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000000703 від 11.07.2023 по підозрі 29 громадян України та РФ у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 7 ст. 111-1, ч. 2, 3 ст. 27 ч. 5 ст. 111-1, ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 110, ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 2, 3 ст. 27 ч. 2 ст. 127 КК України, в тому числі громадянина України ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 7 ст. 111-1, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 127 КК України.
31.10.2023 громадянину України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 7 ст. 111-1, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 127 КК України.
Слідчий у клопотанні зазначає, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта на підозрюваного ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6522681000:03:001:0496 площею 0,001 га, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1479004865226.
У клопотанні слідчий зазначив, що санкції ч. 2 ст. 255, ч. 7 ст. 111-1, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 127 КК України, що інкриміновані ОСОБА_5 , зокрема передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
А тому в органу досудового розслідування виникла необхідність в накладенні арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 .
Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному слідчого судді, визначення слідчого судді від 20.03.2024, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 .
У судове засідання слідчий Головного слідчого управління СБ України не з'явився, повідомлявся належним чином про дату та час судового засідання. Водночас, слідчий ОСОБА_6 , який входить до групи слідчих у кримінальному провадженні, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, в якій зазначив, що клопотання підтримує та просить задовольнити, наклавши арешт на майно ОСОБА_5 , з метою конфіскації майна.
Володілець майна в судове засідання не викликався на підставі приписів частини 2 статті 172 КПК України.
Згідно із приписами ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши клопотання та додані на його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, що слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України за процесуального керівництва прокурорами Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000000703 від 11.07.2023.
31.10.2023 у кримінальному провадженні № 22023000000000703 від 11.07.2023 старший слідчий в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , склав письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 7 ст. 111-1, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 127 КК України.
31.10.2023 зазначене повідомлення ОСОБА_5 та повістки про його виклик опубліковано в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр», випуски від 31.10.2023 № 218 (7616).
Як вбачається з інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта на підозрюваного ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6522681000:03:001:0496 площею 0,001 га, за адресою: Херсонська область, Горностаївський район, с/рада Дубівська, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1479004865226.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з положеннями ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України однією із підстав накладення арешту є конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а отже в органу досудового розслідування існують обґрунтовані підстави для його застосування.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, з метою уникнення можливості його відчуження, оскільки також слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати завданням досудового розслідування, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.
Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за фактом вчинення яких розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, можливості подальшої конфіскації майна як виду покарання, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні слідчого майна, що належить підозрюваного ОСОБА_5 .
Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_3 , погоджене прокурором третього відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні під № 22023000000000703 від 11.07.2023 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , а саме на: земельну ділянку з кадастровим номером 6522681000:03:001:0496 площею 0,001 га, за адресою: Херсонська область, Горностаївський район, с/рада Дубівська, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1479004865226.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_7