Справа № 753/15589/23
Провадження № 2/761/4006/2024
07 березня 2024 рокуШевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді: Пономаренко Н.В.
з участю секретаря: Ганущака А.М.
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, -
У вересні 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 18 липня 2017 року між позивачкою та відповідачем був укладений шлюб, зареєстрований реєстратором шлюбу округу Калпепер, штат Вірджинія, США, реєстраційний запис №2017-169 (Culpeper County, Virginia, clerk's number: 2017-163), яке є легалізований через протравлення апостиля. Від шлюбу у подружжя спільних дітей не має.
У позовній заяві вказано, що фактичні шлюбні відносини та ведення спільного господарства з відповідачем припинились у березні 2021 року. Сторони проживають окремо один від одного вже більше двох років. Подружжя майже не підтримують з того часу зв'язку один із одним.
Позивачка вказує, що між сторонами зникло почуття любові, припинились нормальні стосунки, що притаманні членам однієї родини, шлюб вже тривалий час існує виключно формально. Позивачка вважає, що сім'я розпалась остаточно, і часу на примирення сторони не потребують.
У зв'язку із викладеним, позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 11 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу передано за територіальною підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 31.10.2023 було відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
16.01.2024 до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_4 у якій він просив шлюб розірвати, а позов задовольнити, розгляд справи проводити без його участі.
01.03.2024 до суду засобами електронного зв'язку надійшла заява представника відповідача - адвоката Сиротюка Романа Валерійовича про визнання позову, у якій він просив прийняти визнання позову відповідача та розірвати шлюб. Окрім того у вказаній заяві зазначено, що відповідач підтверджує та визнає позов і в частині того, що у подружжя відсутні діти, фактичні шлюбні відносини та ведення спільного господарства припинилось з березня 2021 року, про місцеперебування один одного подружжю невідомо, примирення та збереження шлюбу між ними неможливе.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Також зазначила, що з лютого 2021 року сторони проживають окремо.
Представник позивача у судовому засіданні позовну заяву підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.
В судовому засідання представник відповідача в судовому засіданні позов визнав у повному обсязі та просив його задовольнити. Зазначив, що березня 2021 року сторони проживають окремо, строк на примирення надавати немає необхідності.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстрований шлюб 18 липня 2017 року реєстратором шлюбу округу Калпепер, штат Вірджинія, США, номер заяви №2017-163 (Culpeper County, Virginia, clerk's number: 2017-163), апостиль 24.02.2022, переклад на українську мову засвідчений приватним нотаріусом Ковальовою Я.В. (а.с. 9-16).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, інформуємо, що частиною 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та пунктом 1 глави 1 розділу II Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5 (у редакції наказу
Міністерства юстиції України від 24.12.2010 № 3307/5, зі змінами) (далі - Правила) передбачається, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану в електронному вигляді у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях.
Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Згідно частини 1 статті 11 Закону Державний реєстр актів цивільного стану громадян - це державна електронна інформаційна система, яка містить відомості про акти цивільного стану, зміни, що вносяться до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання та відомості про видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і про видачу витягів з нього. Державний реєстр актів цивільного стану громадян ведеться відділами державної реєстрації актів цивільного стану.
Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 розділу II Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.07.2008 № 1269/5 (зі змінами) (далі - Інструкція) визначено, що відомості актових записів про народження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть, складених органами державної реєстрації актів цивільного стану України, підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Водночас, у пункті 2.2 розділу II Інструкції закріплено перелік відомостей, які містяться з Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, відповідно до яких, внесення до Реєстру інформації про актові записи цивільного стану, складені компетентними органами іноземних держав, не передбачено.
Таким чином документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації/апостилізації. якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Пред'явлення таких документів до державних органів та інших установ України здійснюється разом легалігапією/апостилізацією з долученими до них нотаріально засвідченими перекладами на українську мову.
Судом, відповідно до представлених документів, встановлено та не заперечувалось сторонами, що між сторонами зареєстровано шлюб, від якого у подружжя спільних дітей немає.
Сторони не заперечували, що з лютого-березня 2022 року не проживають разом.
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про Міжнародне приватне право України» шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу. Шлюб між іноземцями, шлюб між іноземцем та особою без громадянства, шлюб між особами без громадянства, що укладені відповідно до права іноземної держави, є дійсними в Україні.
Згідно ст. 63 Закону України «Про Міжнародне приватне право України" припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Процедура легалізації в Україні свідоцтва про укладення шлюбу або розірвання шлюбу, або рішення суду про розірвання шлюбу, скоєних за кордоном, відбувається на підставі Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном (затв. Наказом МЗС України №113 від 04.06.2002 р.).
Відповідно до наказу Мін'юсту №52/5 від 18.10.2000 р. (в ред. від 18.11.2003 р. №140/5) "Про затвердження Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні", документи, видані компетентними органами іноземних держав, що свідчать акти цивільного стану, вчинені за межами України за законами іноземних держав, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана ВР України.
Відповідно до міжнародного договору ст. 1 Гаазької Конвенції від 5 жовтня 1961 року передбачено, що її умови поширюються на офіційні документи, які були видані на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави. Такими документами визнаються: 1) документи, що походять від прокуратури, секретаря суду або судового виконавця; 2) адміністративні документи; 3) нотаріальні акти та інші. Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампа, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був виданий (ст.3 Конвенції). При цьому апостиль повинен відповідати вимогам Доповнення до Конвенції.
Відповідно до ст. ст. 2,3 Гаазької Конвенції (набрання чинності в Україні 22.10.2003 р.) кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений. Згідно з положенням вказаної Конвенції документ, на якому проставлено апостиль, не потребує жодного додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі - учасниці цієї Конвенції.
На підтвердження укладення шлюбу що між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , матеріали справи містять свідоцтво, в якому зазначено, що 18 липня 2017 року реєстратором шлюбу округу Калпепер, штат Вірджинія, США, номер заяви №2017-163 (Culpeper County, Virginia, clerk's number: 2017-163), засвідчено шлюб між вищезазначеними особами в зазначений день та в зазначеному місці, на якому 24.02.2022 проставлено апостиль.
Частиною 4 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ст.ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За змістом ч.2 ст.104, ст.110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до вимог ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З роз'яснень, даних у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року, вбачається, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, брати до уваги інші обставини життя подружжя.
Суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги доводи викладені в позовній заяві, суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення.
За змістом ч. 2 ст.114, ст.115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в державному органі реєстрації актів цивільного стану, за заявою колишньої дружини або чоловіка.
Таким чином, враховуючи те, що позивачка разом із відповідачем деякий час разом мешкали за кордоном, уклали шлюб в окрузі Калпепер, штат Вірджинія, США, на сьогоднішній день сторони разом не мешкають, тривалий час не підтримують шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть, подальше спільне проживання у шлюбі та його збереження стало неможливим, оскільки взаєморозуміння та почуття любові між ними втрачено, і строк для примирення за таких обставин не вплине на збереження та покращення сімейних стосунків, до того ж позивачка та відповідач є громадянами України, що, на думку суду, є достатніми підставами для розірвання шлюбу без обов'язкового виїзду закордон
З огляду на зазначене та враховуючи те, що відповідач позов визнав, а суд приймає таке визнання, а тому прийшов до висновку, що сім'я сторін розпалась і подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
На підставі викладеного та згідно із ст.ст. 58, 63 Закону України «Про Міжнародне приватне право України», ст.ст. 56, 104, 105, 110, 112 СК України, керуючись ст.ст. ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 206, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України,-
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: адреса: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 18 липня 2017 року реєстратором шлюбу округу Калпепер, штат Вірджинія, США, номер заяви №2017-163 (Culpeper County, Virginia, clerk's number: 2017-163), - розірвати.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 12.03.2024.
Суддя: