Справа № 761/5446/22
Провадження № 2/761/1390/2024
25 березня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Сіромашенко Н.В., при секретарі судового засіданні Дем'янчук С.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-
У лютому 2022 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно отримані кошти у сумі 54 521,25 грн..
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2022 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01.08.2022 відкрито провадження у справі та справа призначена до розгляду в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
22.03.2024 до суду надійшла заява представника позивача про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору. Крім того представник позивача просив стягнути з відповідача судовий збір.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява позивача про закриття провадження у справі підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Нормативне визначення принципу диспозитивності надає сторонам право вільно розпоряджатися предметом спору і процесу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Відмова позивача від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу. Причини відмови від позову, з урахуванням принципу диспозитивності, не повинні оцінюватися судом.
Відповідно до частини 3 ст. 206 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Виходячи з вимог п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
За таких обставин, оскільки позивач відповідно до положень ст. ст. 49, 255 ЦПК України відмовився від заявлених позовних вимог, відмова не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує права сторін, а також, враховуючи, що відмова від позову є правом позивача, наслідки відмови від позову та закриття провадження у справі позивачу зрозумілі, у суду відсутні підстави не прийняти відмову позивача від позову, а тому, суд дійшов висновку, що зазначену заяву слід задовольнити, а провадження у цій справі закрити.
Згідно ч. 2 ст. 255 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
За такого, враховуючи той факт, що провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви позивача в частині повернення сплаченого судового збору.
Керуючись ст. ст. 49, 206, 255, 256 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову від позову - задовольнити.
Прийняти відмову від позову у цивільній справі № 761/20611/23 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення коштівта закрити провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: Н.В. Сіромашенко