Справа № 758/9510/22
Категорія 38
06 березня 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Захарчук С. С.,
за участю секретаря судового засідання - Бублик А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами позики,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Зазначав, що між ним та відповідачем неодноразово укладалися договори позики, на підтвердження яких відповідачем було складено розписки.
Так, 19.12.2019 між ним та відповідачем було укладено договір позики на суму 1 500 дол. США строком до 20.02.2020, 27.01.2020 - на суму 4 000 дол. США строком до 28.02.2020, 18.06.2020 - на суму 4 000 дол. США строком до 18.12.2020, 15.07.2020 - на суму 1 500 дол. США строком до 15.08.2020, 07.10.2020 - на суму 10 000 дол. США строком до 01.04.2021, 19.02.2021 - на суму 6 000 дол. США строком до 19.02.2022, 05.03.2021 - на суму 1 500 дол. США строком до 19.02.2022, 17.06.2021 - на суму 10 800 дол. США строком до 18.07.2022, 24.06.2021 - на суму 9 600 дол. США строком до 25.07.2022, 05.07.2021 на суму - 5 000 дол. США строком до 15.08.2021, 16.08.2021 - на суму 1 500 дол. США строком до 17.08.2022, 16.02.2022 - на суму 8 000 дол. США строком до 18.03.2022.
ОСОБА_2 свої зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за договорами позики у загальній сумі 63 400 дол. США.
31.08.2022 на адресу ОСОБА_2 було направлено вимогу про сплату боргу, однак відповідач заборгованість за договорами позики не повернув.
Посилаючись на зазначені обставини ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за договорами позики у розмірі 63 400 дол. США та судові витрати.
Позивач у судове засідання не з'явився, представник позивача подала до суду заяву, у якій просила розглядати справу за її відсутності та вказала на те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Суд ухвалив розглядати справу за відсутності позивача та його представника.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Суд, відповідно до ст. 223 ЦПК України, ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що 19.12.2019 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір позики, на підтвердження якого ОСОБА_2 було складено розписку (а.с. 8).
Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у борг суму у розмірі 1 500 дол. США, яку зобов'язався повернути у строк до 20.02.2020.
У встановлений в договір позики строк відповідач кошти в розмірі 1 500 дол. США позивачу не повернув.
27.01.2020 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір позики, на підтвердження якого ОСОБА_2 було складено розписку (а.с. 9).
Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у борг суму у розмірі 4 000 дол. США, що еквівалентно 147 000 грн., яку зобов'язався повернути у строк до 28.02.2020.
У встановлений в договір позики строк відповідач кошти в розмірі 4 000 дол. США позивачу не повернув.
18.06.2020 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір позики, на підтвердження якого ОСОБА_2 було складено розписку (а.с. 10).
Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у борг суму у розмірі 4 000 дол. США, що еквівалентно 108 000 грн., яку зобов'язався повернути у строк до 18.12.2020.
У встановлений в договір позики строк відповідач кошти в розмірі 4 000 дол. США позивачу не повернув.
15.07.2020 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір позики, на підтвердження якого ОСОБА_2 було складено розписку (а.с. 11).
Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у борг суму у розмірі 1 500 дол. США, що еквівалентно 40 500 грн., яку зобов'язався повернути у строк до 15.08.2020.
У встановлений в договір позики строк відповідач кошти в розмірі 1 500 дол. США позивачу не повернув.
07.10.2020 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір позики, на підтвердження якого ОСОБА_2 було складено розписку (а.с. 12).
Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у борг суму у розмірі 10 000 дол. США, що еквівалентно 283 000 грн., яку зобов'язався повернути у строк до 01.04.2021.
У встановлений в договір позики строк відповідач кошти в розмірі 10 000 дол. США позивачу не повернув.
19.02.2021 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір позики, на підтвердження якого ОСОБА_2 було складено розписку (а.с. 13).
Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у борг суму у розмірі 6 000 дол. США.
У встановлений в договір позики строк відповідач кошти в розмірі 6 000 дол. США позивачу не повернув.
05.03.2021 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір позики, на підтвердження якого ОСОБА_2 було складено розписку (а.с. 14).
Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у борг суму у розмірі 1 500 дол. США, яку зобов'язався повернути у строк до 05.09.2021.
У встановлений в договір позики строк відповідач кошти в розмірі 1 500 дол. США позивачу не повернув.
17.06.2021 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір позики, на підтвердження якого ОСОБА_2 було складено розписку (а.с. 15).
Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у борг суму у розмірі 10 800 дол. США, яку зобов'язався повернути у строк до 18.07.2022.
У встановлений в договір позики строк відповідач кошти в розмірі 10 800 дол. США позивачу не повернув.
24.06.2021 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір позики, на підтвердження якого ОСОБА_2 було складено розписку (а.с. 16).
Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у борг суму у розмірі 9 600 дол. США, яку зобов'язався повернути у строк до 25.07.2022.
У встановлений в договір позики строк відповідач кошти в розмірі 9 600 дол. США позивачу не повернув.
05.07.2021 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір позики, на підтвердження якого ОСОБА_2 було складено розписку (а.с. 17).
Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у борг суму у розмірі 5 000 дол. США, яку зобов'язався повернути у строк до 15.08.2021.
У встановлений в договір позики строк відповідач кошти в розмірі 5 000 дол. США позивачу не повернув.
16.08.2021 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір позики, на підтвердження якого ОСОБА_2 було складено розписку (а.с. 18).
Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у борг суму у розмірі 1 500 дол. США, яку зобов'язався повернути у строк до 17.08.2022.
У встановлений в договір позики строк відповідач кошти в розмірі 1 500 дол. США позивачу не повернув.
16.02.2022 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір позики, на підтвердження якого ОСОБА_2 було складено розписку (а.с. 19).
Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у борг суму у розмірі 8 000 дол. США, яку зобов'язався повернути у строк до 18.03.2022.
У встановлений в договір позики строк відповідач кошти в розмірі 8 000 дол. США позивачу не повернув.
Відповідно до вимоги про сплату боргу від 30.08.2022 ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 про наявну заборгованість за договорами позики у розмірі 36 400 дол. США (а.с.20).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як установлено судом, у встановлений договором позики строк ОСОБА_2 борг за договорами позики не повернув.
Доказів на спростування зазначених обставин ОСОБА_2 суду не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмір 63 400 дол. США, а саме: за договором позики від 19.12.2019 у розмірі 1 500 дол. США, за договором позики від 27.01.2020 у розмірі 4 000 дол. США, за договором позики від 18.06.2020 у розмірі 4 000 дол. США за договором позики від 15.07.2020 у розмірі 1 500 дол. США, за договором позики від 07.10.2020 у розмірі 10 000 дол., за договором позики від 19.02.2021 у розмірі 6 000 дол. США за договором позики від 05.03.2021 у розмірі 1 500 дол. США, за договором позики від 17.06.2021 у розмірі 10 800 дол. США, за договором позики від 24.06.2021 у розмірі 9 600 дол. США, за договором позики від 05.07.2021 у розмірі 5 000 дол. США, за договором позики від 16.08.2021 у розмірі 1 500 дол. США, за договором позики від 16.02.2022 у розмірі 8 000 дол. США.
Ураховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 12 405 грн. судового збору.
Крім того, позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Судом установлено, що 14.07.2022 між адвокатським бюро «Абакумової А.С. «Гранд-Право» (адвокат) та ОСОБА_1 (клієнт) було укладено договір про надання правничої допомоги № 07-22/1 (а.с.34).
Відповідно до п. 1.1. клієнт доручає, а адвокат, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов'язання надавати правовоу допомогу та здійснювати представницькі повноваження, захищати права та інтереси клієнтиа в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю сторін.
Згідно з актом про надання послуг № 10 від 31.10.2022 адвокатське бюро «Абакумової А.С. «Гранд-Право» виконано настіпні роботи, а саме: написання позовної заяви (10 годин - 10 000 грн.) (а.с. 36).
На підтвердження сплати зазначених сум надано квитанцію від 06.01.2023 (а.с. 37).
Відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Ураховуючи те, що позивачем надано суду обгрунтований розрахунок суми витрат, понесених на правничу допомогу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з позивача 10 000 грн. витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. ст.626, 629, 1046, 1047, 1049, 610, 611 ЦК України, ст. ст. 141, 206, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) стягнення заборгованості за договорами позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 загальну суму заборгованість у розмірі 63 400 дол. США. за договорами позики від 19.12.2019, 27.01.2020, 18.06.2020, 15.07.2020, 07.10.2020, 19. 02.2021, 05.03.2021, 17.06.2021, 24.06.2021 05.07.2021, 16.08.2021, 16.02.2022, укладеними між ОСОБА_2 ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12 450 (дванадцять тисяч чотириста п'ятдесят) грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч) грн. витрат на правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. С. Захарчук