печерський районний суд міста києва
Справа № 757/59143/23-к
26 лютого 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , заявника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна
Заявник ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому просить скасувати накладений арешт на майно.
В обґрунтування вимог клопотання заявник зазначає, що арешт накладено незаконно та необґрунтовано.
У судовому засіданні заявник просив задовольнити клопотання.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, дійшов до наступного висновку.
Під час розгляду клопотання встановлено, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021100040001539 від 19.05.2021 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 cт. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Київської міської прокуратури.
03.10.2023 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 . Під час обшуку вилучено належні ОСОБА_4 мобільні телефони, а саме: мобільний телефон «Samsung» Galaxy S22, IMEI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , мобільний телефон «Samsung» Galaxy А5, IMEI1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 та мобільний телефон «HUAWEI», IMEI1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 .
16.10.2023 ухвалою № 757/45735/23-к слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 накладено арешт на тимчасово вилучено майно.
04.10.2023 постановою слідчого вилучені мобільні телефони визначено речовими доказами та призначено експертизу телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів, проведення якої триває по теперішній час.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
При накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПКУ України
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Доводи у клопотанні не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що у подальшому застосуванні арешту відпала потреба
Під час розгляду клопотання про скасування арешту прокурором доведено, що арешт накладено обґрунтовано та у арешті потреба не відпала. Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021100040001539 триває, є необхідність у проведенні низки слідчих дій з метою встановлення фактичних обставин та проведення всебічного, повного розслідування кримінального провадження. 10.10.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, підстав для скасування арешту як заходу забезпечення кримінального провадження немає, відтак клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1