Справа №:755/5213/24
Провадження №: 2-о/755/247/24
про залишення заяви без руху
"27" березня 2024 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали цивільної справи окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки, призначення опікуна,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа - Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки, призначення опікуна.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Перевіривши матеріали заяви та долучених до неї документів, судом встановлено такі недоліки.
У поданій заяві ОСОБА_1 просить призначити експертизу, визнати недієздатною громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначити опікуном ОСОБА_2 заявника у справі (брата) - ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Частиною третьою статті 297 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», роз'яснено, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту.
Таким чином, при прийнятті до провадження заяви, поданої в порядку окремого провадження, суддя вирішує питання відповідності її вимогам розділу IV «Окреме провадження» ЦПК України, а також загальним вимогам до заяви, передбаченим статтею 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (частина перша статті 177 ЦПК України).
Частиною п'ятою статті 177 ЦПК України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд враховує, що у випадку визнання особи недієздатною, призначення опікуна є обов'язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою. Такий всновок зроблено з урахуванням положень статті 41 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою; опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Частиною першою статті 300 ЦПК України визначено, що суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування. Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу.
Порядок встановлення опіки над особою, яка визнана судом недієздатною, виконання опікуном своїх обов'язків та звільнення від повноважень опікуна визначений главою 6 ЦК України та Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 (далі - Правила).
Згідно статті 55 ЦК України та пункту 1.2 Правил, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Однак, до заяви не долучено оригінал подання органу опіки та піклування про можливість призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною фізичною особою, у разі ухвалення судом рішення, а також доказів того, що заявник звертався з приводу цього питання до органу опіки та піклування.
Статтею 298 ЦПК України встановлено, що суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.
У прохальній частині заяви ОСОБА_1 просить призначити по справі судово - психіатричну експертизу, однак заява не містить відповідного обгрунтування необхідності призначення такої експертизи.
Згідно із частиною першою статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Таким чином, клопотання учасника судового розгляду про призначення експертизи має містити перелік питань, з яких експерт має надати суду висновок, найменування закладу, якому необхідно доручити проведення експертизи, мотиви призначення експертизи.
Суд звертає увагу заявника, що відповідно до частини третьої статті 297 Цивільного процесуального кодексу України у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Предметом доказування в даній категорії справ є: наявність хронічного, стійкого психічного розладу; факти, що підтверджують, що громадянин не може розуміти значення своїх дій та керувати ними; причинний зв'язок між психічним розладом і тим, що громадянин не здатний усвідомлювати значення своїх дій керувати ними; досягнення встановленого законом віку громадянином, відносно якого ставиться питання про визначення його недієздатним; інші обставини; висновок судово-психіатричної експертизи; довідки з медичної установи; довідки про постановку на облік у психіатричній установі; виписка з історії хвороби.
Усі доводи і докази щодо предмету доказування мають бути чітко і детально викладені заявником у поданій заяві.
Водночас, у зв'язку із наявністю розладів психічного здоров'я та імовірного періодичного проходження лікування у відділеннях психоневрології ОСОБА_2 , відповідно, має перебувати на обліку у психоневрологічних лікарнях та мати медичну картку, яка підлягає долученню до матеріалів справи задля проведення психіатричної експертизи.
Також, вивчивши зміст поданої заяви та долучені до неї копії документи, судом встановлено, що заявником на підтвердження обставин, зазначених у поданій заяві не долучено до заяви доказів проходження ОСОБА_2 лікування (госпіталізації) у відповідних психоневрологічних лікарнях, доказів перебування ОСОБА_2 на обліку у відповідних психоневрологічних лікарнях.
Відсутність зазначених даних позбавить суд в подальшому вирішити питання щодо призначення судово-психіатричної експертизи - одної з найважливіших процесуальних дій, яка має бути проведена в ході підготовки до судового розгляду справ про визнання фізичної особи недієздатною.
Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що визнання громадянина недієздатним можливо за умови, що воно викликає певні правові наслідки. У тих випадках, коли психічно хвора особа не є небезпечною, визнання її недієздатною є порушенням його прав, що передбачено Європейською конвенцією про права людини від 4 листопада 1950 року (статті 5-9 розділу 1).
Також, відповідно до пункту 10 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Разом з тим, у матеріалах заяви відсутнє підтвердження того, що заявником не подано будь-якої іншої заяви, не залежно від її підсудності, із аналогічним даній заяві предметом розгляду.
Відповідно до частини другої статті 299 ЦПК України судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною, відносяться на рахунок держави.
Однак у статті 133 ЦПК України законодавець розділяє види судових витрат.
Так, відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно із вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб,
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у
2024 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3 028 гривень.
Таким чином, судом встановлено, що позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн та надати суду відповідні підтверджуючі документи.
При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок - № UA478999980313141206000026005, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Суд звертає увагу заявника, що до переліку заяв, за подання яких не справляється судовий збір, передбаченого частиною другою статті 3 Закону України «Про судовий збір», заява про визнання фізичної особи недієздатною не входить.
Крім того, стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить положення про пільги щодо сплати судового збору за подання заяви про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуном.
Таким чином, на виконання вимог даної ухвали суду заявником має бути надано суду оригінал платіжного документу про сплату судового збору на рахунок Дніпровського районного суду міста Києва у розмірі 605,60 грн із зазначенням у платіжному документі відомостей про сплату судового збору із призначенням платежу: «за заяву окремого провадження ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, призначення опікуна».
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків з урахуванням положень частини другої статті 317 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 95, 175, 177, 185, 293, 317 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суддя,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки, призначення опікуна, - залишити без руху.
Встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у разі невиконання вимог ухвали, заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Хромова