Номер провадження 3/754/6190/23
Справа №754/15904/23
Іменем України
27 березня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Гринчак О.І., розглянувши питання про виправлення описки в постанові Деснянського районного суду міста Києва від 01 грудня 2023 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 01 грудня 2023 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 січня 2024 року, визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850,00 грн); стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 536,80 грн.
26 березня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява, яка по суті не містить прохальної частини, однак зі змісту вбачається, що заявник просить суд виправити допущену описку та вважає, що у постанові судом неправильно відображено його пояснення, надані в судовому засіданні 01.12.2023, а саме зазначено «оскільки ДТП сталося в 10 м від місця, яке зображено на схемі», що не відповідає поясненням ОСОБА_1 та іншим матеріалам справи, зокрема, схематичним зображенням на а.с. 69, 70, наявним фотографіям меж перехрестя, які можуть бути оцінені судом в межах розумного сумніву, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді. Заявник стверджує, що вказана описка є істотною, оскільки вона викривлює зміст пояснень учасника судового процесу настільки, що може сприйматись як беззастережна спроба введення суду в оману, і, тим самим, впливати на ділову та професійну репутацію даного учасника судового процесу.
Перевіривши матеріали справи, та доводи, викладені в заяві, суд доходить таких висновків.
Нормами КУпАП, на відміну від кримінального процесуального законодавства, не передбачено порядку вирішення заяв щодо виправлення допущених в судовому рішенні описок.
Водночас, згідно з вимогами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці, в т.ч. в рішеннях у справах "Енгель та інші проти Нідерландів" ("Engeland Others v. the. Netherlands", 08 червня 1976 року, no. 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), "Озтюрк проти Німеччини" ("Ozturk v. Germany", 21 лютого 1984 року, no. 8544/79), "Лутц проти Німеччини" ("Lutz v. Germany", 25 серпня 1987 року, no. 9912/82), тлумачить поняття "кримінальний" автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, враховуючи, що положення КУпАП не регулюють порядок виправлення описки в постанові суду, тому слід застосувати принцип аналогії найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.11.2020 у справі № 817/777/16 вказала, що описки - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) орфографічна, граматична, пунктуаційна помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Такі помилки зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Як правило, описка, як мовна помилка, не спотворює текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання: помилкове розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів тощо.
Суд вважає, що фраза «оскільки ДТП сталося в 10 м від місця, яке зображено на схемі» у шостому абзаці на сторінці 2 постановине є опискою. Слід зауважити, що за своєю суттю заява ОСОБА_1 направлена на переоцінку доказів, що містяться в матеріалах справи після ухвалення судом постанови по суті адміністративного правопорушення.
Проаналізувавши матеріали справи, суд доходить висновку, що у постанові від 01 грудня 2023 року не було допущено описки, як на це вказує заявник, а, отже, підстав для задоволення заяви немає.
Керуючись ст. 283-285, 294, 304 КУпАП та ст. 379 КПК України,
У задоволенні заявиОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Деснянського районного суду міста Києва від 01 грудня 2023 року відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Деснянського районного
суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК