Справа 752/24036/23
Провадження № 6/752/68/24
Іменем України
07.03.2024 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М. з учатю секретаря Солодовник Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого у цивільній справі за позовом ВАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет застави, -
у листопаді 2023 року ОСОБА_3 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом, в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист, виданий Голосіївським районним судом м. Києва 10.08.2010 у цивільній справі № 2-2221/10 відносно боржника ОСОБА_1 за позовом ВАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет застави.
В обґрунтування вимог, викладених у заяві, зазначено про те, що 10.08.2010 Голосіївським районним судом м. Києва видано виконавчий лист у цивільній справі № 2-2221/10 про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за договором кредиту у розмірі 34941,20 доларів США, 20 801,49 грн.
Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Корольовим М.А. здійснюється примусове виконання виконавчого листа № 2-2221/10, виданого 10.08.2010 року.
Заявник вказує, що після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, ним встановлено обставини, на підставі яких вказаний виконавчий лист повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню. Так, у виконавчому листі відсутні відомості про суми, які стягнуті судовим рішенням, в тому числі і не враховано суму, стягнуту з ОСОБА_2 за рахунок реалізації заставного майна.
У судовому засіданні представник заявника вимоги, викладені у заяві, підтримав, просив заяву задовольнити.
Представник АБ «Укргазбанк» у судовому засіданні проти задоволення вимог заяви заперечував, вказував на безпідставність заяви та її необґрунтованість.
Заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд надходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 09.10.2009 року, постановленим у цивільній справі № 2-2221/10 за позовом ВАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позовні вимоги ВАТ АБ «Укргазбанк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ВАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за договором кредиту в розмірі 34941,20 доларів США, 20 801,49 грн. Звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль «Хундай» державний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 19.02.2008, видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 39-ф/08 від 21.02.2008 року (а.с. 8).
Відповідно до даних акту від 14.12.2020 про вилучення для знищення номенклатурних справ (документів), що не підлягають зберіганню, матеріали цивільної справи № 2-2221/10 за позовом ВАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вилучено та знищено (а.с. 1-3).
10.08.2010 Голосіївським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2-2221/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за договором кредиту в розмірі 34941,20 доларів США, 20 801,49 грн (а.с. 13-14).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва від 11.07.2023 року відкрито виконавче провадження № 72228725 з примусового стягнення ОСОБА_1 на користь ВАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за договором кредиту в розмірі 34941,20 доларів США, 20 801,49 грн (а.с. 17-18).
Звертаючись до суду із даною заявою, боржник ОСОБА_1 зазначає, що існують підстави для визнання виконавчого листа, таким, що не підлягає виконанню. Вказані обставини боржником обґрунтовуються тим, що у виконавчому листі відсутні відомості про суми, які стягнуті судовим рішенням, в тому числі і не враховано суму, стягнуту з ОСОБА_2 за рахунок реалізації заставного майна.
Згідно ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.
Зі змісту ст. 432 ЦПК України вбачається, що визначені у ній підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:
- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);
- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;
- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;
- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;
- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;
- пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 2-4671/11 ( провадження № 61-45337св18) від 20 лютого 2019 року, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення.
Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 16 січня 2018 року в справі № 755/15479/14-ц зробив висновок про те, що при розгляді питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, умовами визнання виконавчого листа, таким, що не підлягає виконанню, є:
1) наявність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню;
2) необхідність відновлення порушених прав боржника в процедурі виконавчого провадження з одночасною неможливістю відновлення порушених прав боржника в процедурі виконавчого провадження в інший спосіб, крім визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 1 Закону України « Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
З урахуванням викладеного вище, правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 16 січня 2018 року в справі № 755/15479/14-ц, суд, вирішуючи заяву боржника, оцінює баланс прав сторін виконавчого провадження, які можуть бути порушеними даним рішенням, а саме: права стягувача в виконавчому провадженні на виконання рішення суду як кінцеву стадію судового процесу - саме поновлення порушених прав; права боржника, які даним судовим рішенням не змінюються та не збільшуються, а лише продовжують виконуватися у примусовому порядку в зв'язку з невиконанням у добровільному порядку протягом тривалого часу, а саме з 10.08.2010 року.
Суд відхиляє доводи боржника, викладені у заяві, оскільки з виконавчого документа вбачається, що у ньому повністю відображено резолютивну частину рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09.10.2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за договором кредиту в розмірі 34941,20 доларів США, 20 801,49 грн.
При цьому, слід зазначити, що питання реалізації заставного майна - автомобіля «Хундай» державний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_2 , вирішувалось після постановлення 09.10.2009 року судом рішення, в межах виконавчого провадження, що унеможливлює відображення у виконавчому листі від 10.08.2010 року будь-яких сум, отриманих внаслідок такої реалізації.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.432 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого у цивільній справі за позовом ВАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет застави, - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено 13 березня 2024 року.
Суддя