26.03.2024
справа № 361/2802/24
провадження № 2-з/361/39/24
26 березня 2024 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про забезпечення позову,-
25 березня 2024 року надійшла заява про забезпечення позову до подачі позовної заяви, шляхом накладення арешту на 1/2 частину житлового будинку, загальна площа (кв.м): 488,9 житловою площею (кв.м): 137.5, що складається з житлового будинку «А-2»,
сарай «Б», вбиральня «В», колодязь «К», огорожа та на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,18 га, кадастровий номер: 3221286801:01:075:0167, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 , та накладення заборони державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям акредитованим суб'єктам, нотаріусам (державним/приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо 1/2 частини житлового будинку, загальної площею 488,9 кв.м., житловою площею 137,5 кв.м., що складається з житлового будинку «А-2», сарай «Б», вбиральня «В», колодязь «К», огорожа та на частину земельної ділянки, площею 0,18 га, кадастровий номер: 3221286801:01:075:0167, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що заявник має намір та зобов'язується протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову пред'явити позовну заяву до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторії Михайлівни, Приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Швидкої Ірини Миколаївни, Приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Лисогор Олега Анатолійовича про визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з електронних торгів, якщо електронні торги не відбулись, скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування акту приватного виконавця.
Так, заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29 грудня 2011 року по справі № 2-1127/2011 задоволено позов Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за кредитним договором на загальну суму 1 533 230 грн. 08 коп. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 11.03.2014 року по справі № 22-ц/796/3130/2014 змінено рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 грудня 2011 року, а саме: зменшено суму заборгованості за кредитним договором з 1 533 230, 08 грн. до 1 531 425, 30 грн. На виконання даного рішення 09.07.2014 року Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2-1127/11 про стягнення грошових коштів. У провадженні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Олефір О.О. з 11.01.2019 року перебуває виконавче провадження № 58057024 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» заборгованості. Між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» укладений Договір № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за Кредитним Договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) № 136/П/84/2008-980 від 19.08.2008 року, в тому числі за договорами застави. 30 вересня 2020 року між ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» укладений Договір № GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги. За умовами даного Договору ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за Кредитним Договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) № 136/П/84/2008-980 від 19.08.2008 року укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра», у тому числі за договорами застави. 02.11.2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Олефір О.О. у ВП № 58057024 було замінено сторону стягувача на ТОВ «Брайт Інвестмент». До 06.03.2024 року відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, єдиним майном, що знаходилось у власності ОСОБА_2 була частина житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . Кошти на будь-яких рахунках відсутні. Заявник вказує, що ОСОБА_2 виїхав за кордон, та боржник відсутній на території України з 2019 року по теперішній час. 06.03.2024 року стало відомо, що майно боржника, на яке могло бути звернуто стягнення, належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про придбання майна з електронних торгів. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.03.2024 року
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, приходжу до висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача
Відповідно до роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 лютого 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу
відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1, п.2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
За вимогами частини 4 статті 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до вимог ч.1 та ч. 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
З урахуванням всіх обставин, при вжитті заходів забезпечення позову суд виходячи із розміру заявлених позовних вимог, бере до уваги те, що даний вид забезпечення позову не позбавляє права власності відповідача на належне йому майно, а лише по своїй суті є тимчасовим обмеженням у праві розпорядження таким майном, у той же час забезпечить позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь останнього, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
За таких обставин, суд вважає за необхідне накласти арешт на 1/2 частину житлового будинку, загальна площа (кв.м): 488,9 житловою площею (кв.м): 137.5, що складається з житлового будинку «А-2», сарай «Б», вбиральня «В», колодязь «К», огорожа та на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,18 га, кадастровий номер: 3221286801:01:075:0167, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 .
У частині задоволення заяви про заборону державним та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям акредитованим суб'єктам, нотаріусам (державним/приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно вищевказаного майна - слід відмовити, оскільки накладення арешту на житловий будинок та земельну ділянку - це і є накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149 - 153, 260, 261, 354 ЦПК України, суддя,-
Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на 1/2 частину житлового будинку, загальна площа 488,9 кв.м., житловою площею 137,5 кв.м., що складається з житлового будинку «А-2», сарай «Б», вбиральня «В», колодязь «К», огорожа та на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,18 га, кадастровий номер: 3221286801:01:075:0167, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 .
Копію ухвали направити заявнику, особам, яких стосуються заходи забезпечення позову та Броварському відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) для виконання.
Роз'яснити заявнику, що у відповідності до ч.4 ст.152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. У разі неподання заявником відповідної позовної заяви заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Дані про стягувача - ТОВ «Брайт Інвестмент», код ЄДРПОУ 43115064, адреса: 49019, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 54, оф. 402.
Дані про боржника - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя Н.М. Петришин