Справа № 357/10601/23
Провадження № 2/357/1171/24
19 березня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Пустовій Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
У серпні 2023 року директор ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» ОСОБА_3 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом, в якому просить звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № GNL-0BB/038/2007 від 13.07.2007 року у розмірі 1 238 530,19 грн., шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 13.07.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № CNL-0BB/038/2007, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 42 000 доларів США. 13.07.2007 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №SR-0BB/038/2007, а також між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №SR-0BB/038/2007. 13.07.2007 року між ЗАТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки № PCNL-0BB/038/2007. Згідно умов п. 3.1. договору іпотеки, предметом іпотеки є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить іпотекодавцям на праві власності. Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором, проте, всупереч умов кредитного договору боржник та поручителі не здійснювали своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам, внаслідок чого банк звернувся за захистом своїх прав до суду, та рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.08.2016 року стягнуто солідарно з боржника та поручителів заборгованість у розмірі 29 983,68 доларів США. Виконавчі листи по справі були пред'явлені до виконання, Білоцерківським відділом ДВС були відкриті виконавчі провадження №53510962, 53510830, 53510482, однак рішення суду не було виконано ані в добровільному, ані в примусовому порядку. 30.07.2021 року між АТ «ОТП Банк», що є правонаступником ПАТ «ОТП Банк», яке у свою чергу є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» був укладений договір про відступлення права вимоги, згідно умов якого від первісного кредитора до нового кредитора відійшло право вимоги за кредитним договором № CNL-0BB/038/2007 та усіма похідними до нього договорами чи додатками, у тому числі за договором іпотеки № PCNL-0BB/038/2007 та договорами поруки з майновими поручителями. Згідно пункту 1.1.1 Договору про відступлення права вимоги, заборгованість за кредитним договором № CNL-0BB/038/2007 складає - 46 064,79 доларів США, що еквівалентно 1 238 530,19 грн., яка складається з основної суми боргу - 22 181,20 доларів США та заборгованості за відсотками - 22883, 59 доларів США. 17.08.2021 позивачем було відправлено боржникам повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні та вимоги про усунення порушення, в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку», які були залишені без виконання.
16.09.2020 року боржник ОСОБА_4 помер та щодо майна померлого Першою Білоцерківською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №11/2022 на підставі претензії кредитора ТОВ «Діджи Фінанс», інші спадкоємці до нотаріальної контори не звертались, свідоцтва про право на спадщину не видавались. Представник позивача зазначає, що на момент смерті ОСОБА_4 з ним проживала ОСОБА_2 , яка не подала заяву про відмову від прийняття спадщини та відповідно до ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину. А тому, позивач вказує, що квартира АДРЕСА_1 перебуває у власності ОСОБА_1 у розмірі 1/3 частки на підставі свідоцтва про право власності, виданого Білоцерківською комунальною службою приватизації 06.04.2006 року за №38772 та зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно 08.04.2006 року за №11174 в книзі № НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 та у власності ОСОБА_2 , в розмірі 2/3 частки у праві власності, а саме: 1/3 частка у праві власності належить їй на підставі свідоцтва про право власності, виданого Білоцерківською комунальною службою приватизації 06.04.2006 року за №38772 та зареєстрованого в реєстрі прав владності на нерухоме майно 08.04.2006 року за №11174 в книзі № НОМЕР_1 , реєстраційний №14415196; 1/3 частка у праві власності на квартиру належить на підставі ст. 1268 Цивільного кодексу України. Відповідно до Звіту про оцінку майна №94/01/22 від 27.01.2022 року, виготовленому ПП «Габ'яно», вартість предмету іпотеки складає 316 000 грн. 00 коп.
Враховуючи вищевикладене та посилаючись на ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», представник позивача просить звернути стягнення на предмет іпотеки, у зв'язку з невиконанням рішення суду та несплатою заборгованості.
Процесуальні дії та рішення у справі.
Ухвалою судді від 05.09.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано час для усунення недоліків (а.с. 60-61).
13.09.2023 року представник позивача ОСОБА_5 через систему «Електронний суд» подав заяву про усунення недоліків (а.с. 63-83).
Ухвалою судді від 05.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (а.с. 88).
Ухвалою судді від 30.10.2023 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_5 (а.с. 91-95), призначено розгляд справи здійснювати в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» (а.с. 96-97).
27.11.2023 року через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_5 подав клопотання про проведення підготовчого засідання без участі позивача, не заперечив щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду (а.с. 103-106).
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області своєю ухвалою від 27.11.2023 року закрив підготовче провадження по справі та призначив справу до розгляду по суті (а.с. 108-109)
21.02.2024 року на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_5 про долучення до матеріалів справи доказів (а.с. 135-151).
Ухвалою суду від 14.03.2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_5 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с. 158).
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 підтримав позовні вимоги.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явились, про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 13.07.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № CNL-0ВВ/038/2007, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 42 000 доларів США на споживчі цілі строком до 12.07.2017 року. (а.с. 8-13)
Встановлено, що 13.07.2007 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки № SR-0BB/038/2007, згідно умов якого поручитель зобов'язалась відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов'язань (а.с. 14).
Також, 13 липня 2007 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за цим же кредитним договором № CNL-0ВВ/038/2007, між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № SR-0BB/038/2007, згідно умов якого поручитель зобов'язалась відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов'язань (а.с. 15).
Встановлено, що 13.07.2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП БАНК» та ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки № PCNL-0BB/038/2007, посвідчений державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Магдич Т.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1-3662 (а.с. 5-7).
Згідно умов п. 3.1. договору іпотеки, предметом іпотеки є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить іпотекодавцям на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності, виданого Білоцерківською комунальною службою приватизації 06.04.2006 року за №38772 та зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно 08.04.2006 року за №11174 в книзі №101, реєстраційний №14415196.
Пунктом 6.3 «Обрання порядку звернення стягнення на предмет іпотеки» договору іпотеки, встановлено право іпотекодержателя звернутись до уповноважених органів за захистом своїх прав в порядку, встановленому чинним законодавством України; права сторін встановити договірний порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.08.2016 року по справі № 357/6772/16-ц 2/357/2865/16 задоволено позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк», стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 29983,68 доларів США, шо за офіційним курсом НБУ станом на дату звернення до суду становить 757 790 грн. 32 коп., стягнуто з відповідачів судові витрати по справі в сумі 11366,85 грн, по 3788 грн. 95 коп. з кожного (а.с. 31-32).
Встановлено, що 30.07.2021 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк», яке є правонаступником ПАТ «ОТП Банк», яке в свою чергу є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимог (а.с. 33-34).
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, первісний кредитор відступає у повному обсязі, а новий кредитор набуває право вимоги у повному обсязі, належне первісному кредиторові за наступними договорами:
- кредитним договором № CNL-0ВВ/038/2007 від 13.07.2007 року, укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_4 , в розмірі 46 064,79 доларів США, що складаються з суми кредиту в розмірі 22 181,20 дол. США та процентів в розмірі 23 883,59 дол. США;
- договором поруки № SR-0BB/038/2007 від 13.07.2007 року , укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_1 ;
- договором поруки № SR-0BB/038/2007 від 13.07.2007 року, укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_2 ;
- договором іпотеки № PCNL-0BB/038/2007 від 13.07.2007 року, укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .
Встановлено, що 17.08.2021 року новий кредитор ТОВ «Діджи Фінанс» направив боржнику та поручителям повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні та вимогу про усунення порушення, в порядку ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» (а.с. 36-40).
З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , про що Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ЦМУ МЮ (м.Київ) складено актовий запис № 1946 (а.с. 41-42).
Згідно листа № 410/02-14 від 24.04.2023 року завідувача Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори Антоніни Кравець вбачається, що спадкова справа № 11/2022 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 відкрита на підставі претензії кредитора ТОВ «Діджи Фінанс» від 21.01.2022 року, станом на дату відповіді, спадкоємці до нотаріальної контори не звертались, свідоцтва про право на спадщину не видавались (а.с. 44).
Позиція суду та оцінка аргументів сторін.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина перша статті 546 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном (неподільним об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку» (абзац 3 ст. 1 Закону України «Про іпотеку»).
Згідно ст. 5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
Згідно із ч. 1 ст.7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Відповідно до ч. 1,4 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки належить іпотекодержателю.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, ТОВ «Діджи Фінанс» на підставі договору про відступлення прав вимоги від 30.07.2021 року набуло право вимоги за кредитним договором, договорами поруки та договором іпотеки.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.08.2016 року по справі № 357/6772/16-ц було стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № CNL-0ВВ/038/2007.
Згідно змісту вказаного рішення від 09.08.2016 року, заборгованість за кредитним договором становить - 29 983,68 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на дату звернення до суду становило 757 790 грн. 32 коп. Вказаний розмір заборгованості складається із: залишку заборгованості за кредитом в розмірі 22 758,32 доларів США; суми несплачених відсотків за користування кредитом за період з 07.03.2014 року по 17.05.2016 року в розмірі 7 225,36 США.
До матеріалів справи долучено договір про відступлення прав вимоги, з якого вбачається, що розмір заборгованості становить 46 064,79 доларів США, (сума кредиту - 22 181,20 дол. США, проценти - 23 883,59 дол. США), що значно перевищує суму заборгованості, яка стягнута за рішенням суду від 09.08.2016 року по справі № 357/6772/16-ц.
Також, у позовній заяві зазначено, що на підставі виконавчих листів по справі № 357/6772/16-ц були відкриті виконавчі провадження №53510962, 53510830, 53510482, однак позивачем не надано жодного доказу про відкриті виконавчі провадження, рух вказаних ВП, реальний залишок боргу.
Позивачем не надано суду будь-яких доказів щодо виконання чи невиконання рішення суду від 09.08.2016 року по справі № 357/6772/16-ц, розрахунку залишку заборгованості, виписки, тобто не доведено наявності у будь-якому розмірі заборгованості.
Загальні положення про спадкування, порядок та підстави спадкування, здійснення права на спадкування та оформлення права на спадщину врегульовано Книгою 6 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.
Частиною п'ятою статті 1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Так, представник позивача зазначає, що померлому ОСОБА_4 належала 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 , яку в порядку спадкування на підставі ст. 1268 ЦК України набула ОСОБА_2 , оскільки проживала разом зі спадкодавцем та не подала заяву про відмову від прийняття спадщини.
В судовому засіданні представник позивача повідомив, що ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги за законом, бо приходилась дружиною померлого ОСОБА_4 , однак доказів вказаному матеріали справи не містять, відсутні будь-які відомості щодо родинних зв'язків спадкодавця, не встановлено коло спадкоємців, що ставить під сумнів, що ОСОБА_2 являється єдиним спадкоємцем, відсутні відомості щодо постійного проживання ОСОБА_2 зі спадкодавцем.
У постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року по справі № 937/10434/19-ц, викладено наступний висновок: «сама по собі реєстрація місця проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не може свідчити відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України про своєчасність прийняття спадщини».
Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, не заявляв клопотання про витребування доказів.
Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Таким чином, позивач не надав доказів на підтвердження позовних вимог щодо наявності та дійсного розміру заборгованості, доказів прийняття спадщини ОСОБА_2 після померлого боржника, тобто, скористався своїми правами, передбаченим ЦПК України, на власний розсуд.
Окрім того, позивачем до матеріалів справи долучено звіт про оцінку майна № 94/01/22, складеного 27.01.2022 року Приватним підприємством «Габ'яно» на замовлення ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», згідно якого вартість предмету іпотеки становить 316 000,00 грн. Однак, суд звертає увагу на дату оцінки «26.01.2022 року» та термін дії звіту (6 місяців з дати оцінки), тобто на час пред'явлення даного позову в серпні 2023 року, вказаний звіт про оцінку майна вже втратив термін дії, був прострочений.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем позовних вимог.
Виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, з огляду на відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача понесених останнім судових витрат, відсутні.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 141, 258-259, 265, 268, 279, 354-355 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 42649746 /місцезнаходження: Ігоря Сікорського, буд.8, м.Київ, 04112/
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 / місце реєстрації: АДРЕСА_3 /
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 / місце реєстрації: АДРЕСА_3 /
Повний текст рішення суду виготовлено 27.03.2024 року
Суддя О. Я. Ярмола