Справа № 357/15875/23
3/357/478/24
22.03.2024 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О. О. розглянувши питання про виправлення описки у постанові Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.02.2024 року у справі про адміністративне правопорушення № 357/15875/23, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.173 та ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.02.2024 року у справі про адміністративне правопорушення № 357/15875/23, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.173 та ст.185 КУпАП та на підставі ч.2 ст.36 КУпАП остаточно призначено ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170,00 (сто сімдесят) гривень. та стягнуто з судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Суддею встановлено, що при винесенні вказаної постанови допущено описку в резолютивній частині даної постанови, а саме було невірно зазначено суму судового збору та помилково було зазначено - «Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.».
Натомість з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 гривні, відтак 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Нормами чинного КУпАП не врегульовано питання виправлення описки у постанові суду, тому вважаю за необхідне застосувати аналогію закону.
Аналогія закону - це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про можливість застосування аналогії закону у найближчій галузі права, в даному випадку кримінальному процесуальному законі.
Відповідно до ч.1 ст.379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши постанову суду, вважаю за необхідне виправити допущену описку в постанові Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.02.2024 року, у справі про адміністративне правопорушення № 357/15875/23 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.173 та ст.185 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 283 КУпАП, ст.379 КПК України суддя,-
Виправити описку у постанові Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.02.2024 року, у справі про адміністративне правопорушення № 357/15875/23 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.173 та ст.185 КУпАП, а саме у четвертому абзаці резолютивної частини постанови, невірно зазначене - «Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.», виправити та вважати вірним - «Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.».
Постанова оскарженню не підлягає.
СуддяОлег ГРЕБІНЬ