Іменем України
Справа № 285/7266/22
провадження у справі № 2/0285/56/24
26 березня 2024 року м. Звягель
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі головуючого судді Сусловця М.Г., за участі секретаря судових засідань Михнюка А.В., та осіб, які беруть участь у справі:
позивача: не прибув
відповідача: представник не прибув,
розглянувши у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Брониківської сільської ради, треті особи: Приватний нотаріус Звягельського районного нотаріального округу про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини
Позивач звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 .
Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина у вигляді двох земельних ділянок площею 1,5062 га та 2,0738 га.
Відповідно до заповіту складеного матір'ю, все належне їй майно вона заповіла своїм синам - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Оскільки про існування заповіту та наявність спадкового майна у вигляді земельних ділянок йому фактично стало відомо лише у 2021 році. Даний заповіт та державні акти на земельні ділянки були знайдені ним випадково у речах матері в 2021 році. Також зазначив, що після смерті матері він тривалий час лікувався у зв'язку з отриманим переломом руки. Вказані обставини стали причиною пропуску строк на прийняття спадщини.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи без його участі та зазначив, що не заперечує проти задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .
Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина у вигляді двох земельних ділянок площею 1,5062 га та 2,0738 га.
Відповідно до заповіту складеного матір'ю, все належне їй майно вона заповіла своїм синам - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
17 травня 2021 року позивач звернувся із заявою до приватного нотаріуса Новоград-Волинського районного нотаріального округу Житомирської області Люлевича А.І. для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав пропуску установленого законом строку для прийняття спадщини.
Згідно зі ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.
Згідно з ч. 1, 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
У вересні 2023 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Єременко Т.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері.
Згідно із ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Аналогічний правовий висновок висловлений і Верховним Судом у постанові по справі № 565/1145/17 від 26 червня 2019 року, від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20, від 3 березня 2020 року у справ № 145/148/20, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Європейський суд з прав людини у справі "Ільхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року зазначив, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Позивач з поважних причин своєчасно не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, тому, що був необізнаний про наявність заповіту.
Таким чином, наведені причини, пов'язані з об'єктивними, істотними труднощами для позивача щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а відтак є поважними та наявні підстави для встановлення йому додаткового строку для прийняття спадщини за законом після смерті матері.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 200, 206,258-260 ЦПК України ЦПК України
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк у три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахуючи з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: