Справа №295/4382/24
1-кс/295/2280/24
Іменем України
27.03.2024 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, та додані до неї матеріали, -
Заявник звернувся до слідчого судді з клопотанням, яким просить скасувати арешт з автомобіля Peugeot 206+, що був накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 14.03.2024 року у справі №295/3819/24.
В обґрунтування клопотання вказано, що з належним йому автомобілем проведені всі необхідні слідчі дії, в тому числі експертизи, а також слідчий експеримент, а тому потреба у подальшому перебуванні майна під арештом відпала.
Заявник просив розгляд справи проводити без її участі, клопотання підтримав.
Слідчий ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій не заперечував проти задоволення клопотання.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що в рамках кримінального провадження №12024060400000769 від 11.03.2024 року ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира №295/3819/24 від 14.03.2024 року накладено арешт наавтомобіль Peugeot 206+, д.н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 та перебував у користуванні ОСОБА_3 .
Відповідно до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є видом заходу забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Спеціальними вимогами глави 17 КПК України врегульовано дотримання балансу між потребами слідства та правом особи володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, гарантованим ст. 41 Конституції України та ст. 1 Протоколу № 1 (1952 р.) до Конвенції про захист прав людини та основних свобод, відповідно до якої, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.
Враховуючи, що арешт майна має бути застосований з урахуванням розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та той факт, що з автомобілем Peugeot 206+, д.н.з. НОМЕР_1 проведено всі необхідні слідчі дії, слідчий на заперечує проти задоволення клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що наявний арешт майна заявника призводить до обмеження прав власника, підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження не встановлено.
На підставі чого, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити подане клопотання.
Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя, -
Скасувати арешт завтомобіля Peugeot 206+, д.н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 та перебував у користуванні ОСОБА_3 , що був накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 14.03.2024 року у справі №295/3819/24.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1