Справа №295/3975/24
1-кс/295/2102/24
18.03.2024 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Царівка Новоайдарського району Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, винесене в кримінальному провадженні № 12024060400000822 від 16.03.2024,
Слідчий звернувся до суду з указаним клопотанням, посилаючись на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , 16.03.2024 близько 01-10 год. перебував неподалік будинку АДРЕСА_3 , де помітив припаркований автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21065», в кузові білого кольору, з номерним знаком НОМЕР_2 , законим володільцем якого є ОСОБА_8 . В цей день час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння даним транспортним засобом. Реалізуючи свій злочинний умисел, пересвідчившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає і вони залишаються непоміченими, невстановленим слідством предметом пошкодив замок водійських дверцят, таким чином проникнув всередину вказаного транспортного засобу. В подальшому у зазначений день, час, та місці та за вказаних обставин ОСОБА_5 , пошкодивши замок запалення, а саме демонтувавши електродроти з нього, з'єднав їх між собою, чим намагався привести у дію запалювання та двигун, однак через невстановлені слідством причини йому цього зробити не вдалося. Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 почав штовхати автомобіль аби залишити місце вчинення злочину. В цей момент його помітив ОСОБА_9 , який був необізнаний щодо злочинних дій ОСОБА_5 , та запропонував йому свою допомогу в штовхані автомобіля з метою приведення двигуна у дію, проте завести двигун не вдалося та ОСОБА_9 попрямував на своє робоче місце, залишивши ОСОБА_5 з автомобілем. В подальшому ОСОБА_9 , прямуючи до свого робочого місця, помітив ОСОБА_8 , який повідомив, що його автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21065» в кузові білого кольору, з номерним знаком НОМЕР_2 , було викрадено, на що ОСОБА_9 розповів, що бачив даний автомобіль в декількох десятках метрів від прохідної ТОВ «Золотий Коровай», що за адресою: вул. Радонова, 11, м. Житомир. В подальшому ОСОБА_8 прибув на вказане місце та помітив свій автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21065», в кузові білого кольору, з номерним знаком НОМЕР_2 , в якому знаходився ОСОБА_5 . Таким чином, ОСОБА_5 незаконно заволодів автомобілем арки «ВАЗ» моделі «21065», в кузові білого кольору, з номерним знаком НОМЕР_2 , законим володільцем якого є ОСОБА_8 , спричинивши йому збитків на суму 15000 гривень.
За змістом клопотання, 16.03.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
На обґрунтування застосування запобіжного заходу слідчим зазначено, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потрепілого та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тому слідчий за погодженням із прокурором в клопотанні просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 з покладенням на нього визначених КПК України обов'язків.
У судовому засідані слідчий та прокурор підтримали клопотання з викладених у ньому підстав, зазначивши про визнання своєї вини підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні просили обрати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту або особистого зобов'язання.
Заслухавши слідчого та прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню з часткого наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
За положеннями частин 1 та 5 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
16.03.2024 о 02-30 год. ОСОБА_5 фактично було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення та цього ж дня органом досудового розслідування йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, що підтверджується:
протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 від 16.03.2024; протоколом огляду місця події від 16.03.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 16.03.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з потерпілим ОСОБА_8 від 16.03.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 16.03.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 16.03.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 16.03.2024; протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 від 16.03.2024.
При вирішенні питання застосування запобіжного заходу суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризики не можуть оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з врахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув'язнення.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Існують усталені правові позиції ЄСПЛ, згідно з якими сама лише тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, не може виправдовувати застосування суворого запобіжного заходу.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років. Підозрюваний раніше не судимий, є військовослужбовцем, з його слів, членів сім'ї не має, що вказує на відсутність у нього міцних соціальних зв'язків. За таких обставин слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту за місцем фактичного проживання в місті Житомирі в межах строку досудового розслідування.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання ризикам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, а також незаконно впливати на потерпілого та свідків.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 184, 194 КПК України, -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заборонити ОСОБА_5 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 з 22 години по 06 годину до 14 травня 2024 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2) не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та несення служби;
4) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками в даному кримінальному провадженні.
У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі ухилення або невиконання покладених на нього даною ухвалою обов'язків, до нього буде застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області та для контролю до Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.
Строк дії ухвали - до 14 травня 2024 року включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оголошення повного тексту ухвали - о 16-00 год. 20.03.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1