Справа № 169/251/24
Провадження № 2/169/150/24
27 березня 2024 року селище Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі
головуючого Тітівалова Р.К.,
з участю
секретаря судового засідання Веремчук Л.Ю.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,
05 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивачки ОСОБА_3 , спадщину після смерті якої прийняв її син та двоюрідний брат позивачки ОСОБА_4 . Спадкових прав останній не оформив та ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, зокрема, на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_4 заповіту на вказане спадкове майно не складав. Відповідач у справі є сином спадкодавця, однак спадщину не прийняв і не претендує на неї. Вказуючи, що вона належить до спадкоємців п'ятої черги за законом, подала заяву про прийняття спадщини після смерті останнього, однак нотаріус їй відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок на ім'я спадкодавця, просила визнати за нею право власності на спадковий житловий будинок із господарськими спорудами в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .
У підготовче засідання позивачка не з'явилася, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена, 19 березня 2024 року подала до суду письмову заяву, в якій вказала, що позов підтримує з викладених у ньому підстав та просить розглядати справу без її участі (а. с. 53).
Відповідач у підготовче засідання не з'явився, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений (а. с. 52), 19 березня 2024 року подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що позов визнає повністю, не заперечує проти його задоволення та просить справу розглядати за його відсутності (а. с. 56).
Враховуючи, що в підготовче засідання всі учасники судового розгляду не з'явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з таких підстав.
Частиною третьою статті 200 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до частини першої статті 206 Цивільного процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з частиною першою статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 9) і після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого майна, увійшов житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Належність вищевказаного будинку (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) спадкодавцеві ОСОБА_3 підтверджується витягом з погосподарської книги №1 села Окунин за 2021-2025 роки Луківської селищної ради Ковельського району Волинської області (а. с. 14).
Право власності у встановленому законом порядку на зазначене нерухоме майно не зареєстроване (а. с. 50).
До складу спадкового домоволодіння входять житловий будинок «А-1», загальною площею 94,9 кв. м, житловою площею 38,5 кв. м, з господарськими будівлями і спорудами: літня кухня - сарай «Б-1», сарай «б», колодязь № 1, огорожа «2» (а. с. 15-18).
Заповіту за життя ОСОБА_3 не складала, свідоцтво про право на спадщину на спадковий будинок після її смерті не видавалося (а. с. 43 на звороті, 44).
ОСОБА_3 на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) була зареєстрована та постійно проживала разом із сином ОСОБА_4 у селі Окунин Ковельського району Волинської області (а. с. 11), який в контексті положень частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України прийняв спадщину після смерті останньої.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень частини першої статті 1265 Цивільного кодексу України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
За змістом частини першої статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 7) та на день смерті проживав один в селі Окунин Ковельського району Волинської області (а. с. 29).
Встановлено, що позивачка є двоюрідною сестрою спадкодавця, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження та укладення шлюбу (а. с. 29 на звороті, 30).
Відповідач ОСОБА_2 , як син спадкодавця, жодних дій для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 не вчиняв, разом зі спадкодавцем не проживав і заяви про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк після його смерті нотаріусу не подавав.
Позивачка 13 вересня 2023 року подала приватному нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті двоюрідного брата ОСОБА_4 (а. с. 27).
Заповіту за життя ОСОБА_4 не складав, свідоцтво про право на спадщину на спадковий будинок після його смерті не видавалося, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкових реєстрів (а. с. 28).
Спадкоємці, які мають право на обов'язкову частку в спадщині, відсутні.
З огляду на вказане, позивачка ОСОБА_1 , як двоюрідна сестра спадкодавця, є єдиною спадкоємницею п'ятої черги за законом, яка в контексті положень статей 1269, 1270 Цивільного кодексу України у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті двоюрідного брата ОСОБА_4 .
Постановою приватного нотаріуса від 29 лютого 2024 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно, які підтверджують його державну реєстрацію права власності та належність спадкодавцю ОСОБА_4 (а. с. 13).
Наведені обставини справи об'єктивно підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 26/2023 до майна померлого ОСОБА_4 (а. с. 26 - 51), з яких також видно, що інших спадкоємців, які б звернулися із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , немає, свідоцтва про право на спадщину на інше майно видані на ім'я позивачки.
За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, відповідно до зазначених норм матеріального права, виходячи із характеру спірних правовідносин, а також враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд дійшов висновку про наявність у позивачки права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 та правових підстав для визнання за нею права власності на спадкове нерухоме майно.
Частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом частини першої статті 142 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Виходячи з вищенаведених положень процесуального закону та враховуючи, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то судові витрати слід розподілити таким чином: повернути позивачці з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, - 605 гривень 60 копійок; стягнути з відповідача в користь позивачки 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, - 605 гривень 60 копійок.
На підставі викладеного, статей 1216, 1217, 1265, 1268, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 141, 142, 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок «А-1», загальною площею 94,9 кв. м, житловою площею 38,5 кв. м, з господарськими будівлями і спорудами: літня кухня-сарай «Б-1», сарай «б», колодязь «№ 1», огорожа «№ 2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, сплачений відповідно до квитанції ТОВ «НоваПей» № 3717454938 від 05 березня 2024 року на рахунок №UA118999980313191206000003492, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371, код банку отримувача (МФО) 899998, отримувач коштів ГУК у Волинській області/смт Турійськ/22030101.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця знаходження: АДРЕСА_3
Повне рішення складене 27 березня 2024 року.
Головуючий