Справа № 165/3749/23
Провадження №2/165/170/24
20 березня 2024 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі
головуючого судді Ушакова М.М.,
з участю секретаря Лубаєвської Л.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Таранко Дмитро Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
встановив:
19 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Таранко Дмитро Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та з заявою про забезпечення даного позову.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що 8 вересня 2021 року приватним виконавцем Таранко Д.В. було відкрите виконавче провадження №66763335 по примусовому виконанні виконавчого напису №90260 виданого 15 липня 2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення із ОСОБА_1 в користь AT «ПУМБ» заборгованості в розмірі 24199,62 грн. Позивач вважає, що виконавчий напис від 15 липня 2021 року було вчинено із порушенням вимог Закону України «Про нотаріат» та порядку вчинення виконавчих написів. Посилається на те, що вчинення виконавчого напису можливе лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору. Кредитний договір №2001438948901 від 4 листопада 2019 року укладений між ОСОБА_1 та АТ «ПУМБ» у простій письмовій формі. Вважає, що нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис на даному кредитному договору, оскільки даний кредитний договір не був посвідчений нотаріально та не забезпечений іпотекою. Також посилається на те, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом не було встановлено безспірності відповідальності боржника, було порушено строк, протягом якого може бути вчинено виконавчий напис, та не було надіслано повідомлення про усунення порушень, тому вважає, що даний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню.
Позивач просить суд визнати виконавчий напис за реєстровим номером 90260 виданий 15 липня 2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення із ОСОБА_1 в користь AT "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованість в розмірі 24199,62 грн., таким, що не підлягає виконанню та стягнути з AT "Перший Український Міжнародний Банк" 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Представник позивача ОСОБА_2 до проведення підготовчого засідання подала до суду письмову заяву, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу розглянути у їхній відсутності.
Представник відповідача AT "Перший Український Міжнародний Банк" до проведення підготовчого засідання подав до суду письмову заяву про визнання позовних вимог, просить розгляд справи здійснювати у їхній відсутності, задовольнити позовні вимоги в частині визнання оскаржувального виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнути з AT "Перший Український Міжнародний Банк" 50% від суми судового збору, сплаченого позивачем за подання позову та заяви про забезпечення позову.
Треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна та приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Таранко Дмитро Вікторович в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Відповідно до п.3.1, п.3.2 гл.16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі Порядок), нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.
Відповідно до п.2 вказаного Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами подаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням сум заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора, тобто нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх. Зокрема, документом, що підтверджує цей факт, є отримання боржником вимоги стягувача щодо усунення порушень зобов'язання з підписом боржника про його отримання, що свідчить про ознайомлення боржника з поданою вимогою. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 20 травня 2015 року (справа № 6-158цс15).
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Жоден з документів, зазначених нотаріусом у виконавчому написі, не свідчить про безспірність заборгованості. Безспірність заборгованості можуть містити докази, які можуть підтверджувати наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати її розмір; такими документами, на думку суду, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені відповідно до норм ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а саме: платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо, а не виписку з рахунку.
Оскільки безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, то і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус здійснює виконавчий напис, мають бути однозначними, беззаперечними та підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (надалі - «Перелік»).
Статтею 88 Закону визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи:
- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172 (далі - Перелік).
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.
26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами" та доповнено новим розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".
Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Враховуючи визнання позову відповідачем, що визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, та наявність законних підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. щодо звернення стягнення заборгованості за кредитним договором №2001438948901 від 4 листопада 2019 року, суд позов задовольняє і визнає таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №90260, вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. від 15.07.2021 щодо стягнення з позивача ОСОБА_1 в користь відповідача AT "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованості в розмірі 24199,62 грн.
Згідно ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на те, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, позивач при подачі позову до суду звільнений від сплати судового збору, тому у відповідності до ст.ст. 141, 142 ЦПК України, Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з відповідача в дохід держави 536,80 грн. судового збору за подання позивачем позову до суду та 268,40 грн. за подання заяви про забезпечення позову, всього: 805,20 грн. судового збору, із розрахунку: (1073,60 грн. : 2) + (536,80 грн. : 2) = 805,20 грн.
Відповідно до ст.ст.137, 141 ЦПК України до стягнення з відповідача в користь позивача підлягає 6000,00 грн. понесених витрат на правничу допомогу, що підтверджується документально (а.с.7, 16-18).
Керуючись ст.137, ст.141, ст.142, ч.3, 4 ст.200, ч.4 ст.206, ст.ст. 247, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат» Інструкцією «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Таранко Дмитро Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №90260, вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною від 15.07.2021 щодо стягнення з ОСОБА_1 в користь акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованості в розмірі 24199 (двадцять чотири тисячі сто дев'яносто дев'ять) грн. 62 коп.
Стягнути з акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: вулиця вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) 6000 (шість тисяч) грн. понесених витрат на правничу допомогу.
Стягнути з акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: вулиця вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070) в дохід держави 805 (вісімсот п'ять) грн. 20 коп. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя М.М. Ушаков