26 березня 2024 року м. Харків Справа № 922/4551/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.,
розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження без проведення судового засідання за наявними в справі матеріалами апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №176 Х/1) на рішення, ухвалене Господарським судом Харківської області у складі судді Байбак О.І. в порядку спрощеного позовного провадження 22.12.2023 у справі №922/4551/23
за позовом ОСОБА_2
до ФОП Асірян Сюзанни Рафіківни
про стягнення заборгованості,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця Асірян Сюзанни Рафіківни (далі - відповідач) заборгованість з оплати за постачання теплової енергії у сумі 126612,45грн.
Позов обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення б/н від 16.01.2020 в частині своєчасного та повного проведення розрахунків за спожиту теплову енергію згідно з виставленими Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" рахунками-фактурами за період з 01.12.2021 по 10.02.2023 на суму 126612,45грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.12.2023 у справі №922/4551/23 позов задоволено.
Ухвалено стягнути з Фізичної особи-підприємця Асірян Сюзанни Рафіківни (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ):
- 126612,00грн заборгованості з оплати за постачання теплової енергії;
- 2684,00грн судового збору.
12.01.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 , в якій просить суд:
1. Скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 22.12.2023 року у справі №922/4551/23, яким позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Горай Олени Миколаївни про стягнення з Фізичної особи-підприємця Асірян Сюзанни Рафіківни 126612,00грн заборгованості з оплати за постачання теплової енергії та 2684,00грн судового збору задоволено.
2. Ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Горай Олени Миколаївни про стягнення з Фізичної особи-підприємця Асірян Сюзанни Рафіківни 126612,00грн заборгованості з оплати за постачання теплової енергії.
3. Відшкодувати витрати ОСОБА_1 у розмірі 4026,00грн за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 22.12.2023 року.
Доводами апеляційної скарги є наступні :
1. судом не з'ясовано дійсної адреси відповідача та не встановлено факту того, що ФОП Асірян С.Р. припинила свою підприємницьку діяльність 02.11.2023;
2. до матеріалів справи позивачем не надано показників лічильника та квитанцій, виставлений КП "Харківські теплові мережі". При цьому, умовами договору передбачено оплату комунальних послуг за показниками лічильника та квитанцій.
3. до матеріалів справи не додано доказів сплати власником нежитлових приміщень комунальних послуг відповідно до показників лічильника чи рахунків організацій, які надають такі послуги.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи/апеляційної скарги між суддями Східного апеляційного господарського суду від 12.01.2024 судову справу/апеляційну скаргу передано для розгляду суду у складі колегії: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/4551/23. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_1 до надходження матеріалів справи.
18.01.2024 справа №922/4551/24 надійшла до Східного апеляційного господарського суду.
Апеляційна скарга залишалась судом без руху. Після усунення заявником апеляційної скарги виявлених судом недоліків скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2024, крім іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 22.12.2023 року у справі №922/4551/23. Ухвалено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 (вх.176Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 22.12.2023 у справі №922/4551/23 здійснювати без повідомлення учасників справи.
Протягом встановленого процесуальним законом та апеляційним господарським судом строку позивачем відзиву на апеляційну скаргу не надано.
З огляду на те, що подання відзиву є правом сторін та учасників провадження, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами за відсутності відзиву позивача.
Перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та дотримання вимог процесуального права під час ухвалення оскаржуваного рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, Східний апеляційний господарський суд зазначає про наступне.
Як встановлено місцевим господарським судом, під час апеляційного провадження, підтверджується матеріалами справи та не заперечується апелянтом 16.01.2020 між Фізичною особою-підприємця Горай Оленою Миколаївною (далі за текстом - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Асірян Сюзанною Рафіківною (далі за текстом - орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення б/н, відповідно до умов якого (п. 1.1.) орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування приміщення, адреса АДРЕСА_3 , нежитлові приміщення 1-го поверху 2-3, 2-4, 2-8, 2-10, 2-11 в літ. "А-5" м. Харків .
Пунктом 1.3. договору зазначено, що недоліки орендованого приміщення на момент передачі відсутні.
За змістом п. 2.1. договору орендодавець надає приміщення в стані, що задовольняє вимогам орендаря, які відповідають умовам договору та його призначенню.
Відповідно до п. 3.1. договору визначено, що договір укладається на термін: 35 місяців. Початок дії терміну 10.03.2020. Закінчення терміну 10.02.2023.
Згідно до п. 4.5. договору сторони домовилися, що оплату комунальних платежів, згідно з рахунками, виставленими відповідними організаціями, що надають ці послуги, зобов'язується здійснювати орендар, а саме постачання електроенергії, водопостачання, опалення згідно з показниками лічильника та квитанцій.
На підставі п. 5.2. договору орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні платежі.
На виконання умов вказаного договору Фізичною особою-підприємцем Горай Оленою Миколаївною передано в оренду Фізичній особі-підприємцю Асірян Сюзанні Рафіківні нежитлові приміщення 1-го поверху 2-3, 2-4, 2-8, 2-10, 2-11 в літ. "А-5" за адресою АДРЕСА_3 , за актом прийому-передачі приміщення від 10.03.2020.
Підставою звернення з позовом у даній справі стало невиконання орендарем ФОП Асірян С.Р. умов договору оренди в частині оплати комунальних послуг, а саме теплової енергії в орендованому приміщенні за період 01.12.2021 по 10.02.2023.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог і наявності правових підстав для їх задоволення.
Східний апеляційний господарський суд вважає такий висновок суду першої інстанції правомірним з огляду на наступне.
Відповідно до інформації, викладеній у листі Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" від 20.06.2023 між ФО ОСОБА_2 та КП "Харківські теплові мережі" укладено договір від 01.06.2007 №1084 на постачання теплової енергії у нежитлові приміщення, розташовані у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 (особовий рахунок НОМЕР_3 , який в подальшому змінений на 17401-6409).
Як встановлено та зазначено вище, строк дії договору оренди з 10.03.2020 по 10.02.2023.
Відповідно до актів звіряння відпуску - отримання теплової енергії та розрахунків за їх використання між КП "Харківські теплові мережі" та абонентом ФО ОСОБА_2 та рахунків фактур за період з грудня 2021 по лютий 2023 наявна заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії, яка складає 126612,45грн.
Зазначена заборгованість рахується за особовим рахунком НОМЕР_4 , тобто за адресою АДРЕСА_3 . Отже, саме за місцем знаходження орендованого відповідачем нежитлового приміщення, комунальні послуги за яке, в тому числі за спожиту теплову енергію, він зобов'язаний був сплачувати відповідно до договору оренди.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, Східний апеляційний господарський суд зазначає про наступне.
Відповідно до статті 11 ЦК України та статті 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, крім іншого, є договори та інші правочини.
Спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди нежитлового приміщення.
Згідно статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України закріплено обов'язковість виконання договору.
Як встановлено та зазначено вище, сторонами на власний розсуд погоджено та закріплено в договорі обов'язок наймача приміщення сплачувати за комунальні послуги, в тому числі за теплову енергію.
Тобто, саме наймач - ФОП Асірян С.Р. мала обов'язок зі сплати теплової енергії в орендованому нею нежитловому приміщенні протягом строку дії договору оренди.
Заявлена позивачем та стягнута господарським судом першої інстанції сума заборгованості за теплову енергію підтверджується належними та допустимим доказами (рахунками та актами звіряння відпуску отримання теплової енергії за відповідною адресою), період заборгованості відповідає строку дії договору оренди між ФОП Горай О.М. та ФОП Асірян С.Р.
З огляду на викладене, Східний апеляційний господарський суд вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Східний апеляційний господарський суд відхиляє як необґрунтовані аргументи апелянта про те, що позивачем не надано до матеріалів справи показників лічильника та квитанцій.
Як встановлено та зазначено вище, в матеріалах справи наявні акти звіряння розрахунків з теплопостачальною організацією та виставлені рахунки за адресою орендованого відповідачем нежитлового приміщення. Рахунки містять показники лічильника.
Східний апеляційний господарський суд вважає безпідставним посилання заявника апеляційної скарги на те, що позивачем не надано доказів сплати ним, як власником, відповідних рахунків з постачання тепла до нежитлового приміщення, яке було предметом договору оренди, оскільки відповідно до умов договору оренди оплата комунальних послуг протягом строку дії договору оренди є обов'язком орендаря (ФОП Асірян С.Р.), а не орендодавця ФОП Горай О.М.
Отже, зважаючи на наявність станом на момент закінчення строку дії договору оренди з ФОП Асірян С.Р. заборгованості з оплати теплової енергії, підставною є вимога позивача про оплату цієї заборгованості саме орендарем (ФОП Асірян С.Р.).
Східний апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про те, що договір не містить конкретного порядку внесення орендарем плати за спожиті комунальні послуги в орендованому приміщенні. Відхиляючи такі доводи, колегія суддів зауважує на тому, що договір оренди розпочав свою дію з 10.03.2020, акт приймання передачі приміщення орендарю також підписаний 10.03.2020. При цьому, заборгованість з оплати теплової енергії виникла з грудня 2021. Наведене дає підстави для обґрунтованого висновку про те, що протягом 2020 та весь 2021 рік (тобто майже два роки) у орендаря не виникало питань щодо порядку внесення ним комунальних платежів, що доводить те, що орендар був достеменно обізнаний щодо такого порядку.
Аргументи заявника апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було встановлено факту припинення відповідачем підприємницької діяльності у листопаді 2023 року не ґрунтуються на положеннях процесуального закону.
Так, з позовною заявою позивачем надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача ФОП Асірян Сюзанни Рафіківни. Витяг сформований станом на дату звернення позивача з позовною заявою, а саме 26.10.2023. Отже, інформація, викладена у витязі є актуальною.
Згідно інформації, зазначеній у вказаному витязі ОСОБА_3 має статус фізичної особи підприємця та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Отже, станом на момент надходження позовної заяви до суду матеріали справи містять інформацію про статус відповідача та його місце реєстрації, що перевірено судом. Процесуальний закон не містить положень, які б зобов'язували суд перевіряти таку інформацію протягом строку розгляду справи за відсутності відповідних на те підстав чи сумнівів в актуальності вже наявних в матеріалах справи відомостей.
Твердження апелянта про неотримання ним копій позовної заяви та доданих до неї документів також спростовуються наступним: відповідно до інформації КП ДСС Спеціалізованого суду у відповідача наявний зареєстрований електронний кабінет. Отже, він має доступ до системи "Електронний суд" і, відповідно до матеріалів справи, відповідачем в якій він є. В апеляційній скарзі апелянт підтверджує обізнаність з фактом відкриття провадження у даній справі судом першої інстанції. Крім того, після залишення судом першої інстанції позовної заяви без руху позивачем надано докази усунення виявлених судом недоліків, а саме, направлення копії позовної заяви на ім'я та адресу відповідача. Також позивачем було здійснено уточнення щодо невідповідності розміру суми, зазначеній у ціні позову, з розміром суми, яку позивач просить стягнути з відповідача у прохальній частині позову, на що також звертає увагу апелянт.
Посилання апелянта на те, що місцевим господарським судом не встановлено відсутності у позивача зареєстрованого електронного кабінету не є підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки позовна заява сформована в системі "Електронний суд" та подана через цю систему.
З огляду на викладене, Східний апеляційний господарський суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, місцевим господарським судом встановлено всі обставини, які мають значення для вирішення спору у даній справі, правильно визначено норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Порушень вимог матеріального та процесуального права місцевим господарським судом під час ухвалення оскаржуваного рішення, які є підставою для його зміни чи скасування, апеляційний господарський суд не встановив.
Враховуючи наведене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування рішення Господарського суду Харківської області від 22.12.2023 у справі №922/4551/23.
Оскільки Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , витрати апелянта у вигляді судового збору за звернення зі скаргою відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. 129, п. 1 ч. 1 статті 275, ст. ст. 276, 282-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 22.12.2023 у справі №922/4551/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 26.03.2024
Головуючий суддя І.А. Шутенко
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін