Справа №523/2164/24
Провадження №1-кс/523/927/24
21.03.2024 року
Слідчий суддя Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділу поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , про арешт майна в матеріалах кримінального провадження за № 12024162490000059 від 11.01.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, -
Слідчим відділенням відділу поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162490000059 від 11.01.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 10 січня 2024 року до відділу поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшли матеріали з Управління міграційної поліції ГУНП в Одеській області, про те, що на території Пересипського району функціонує місце розпусти, в якому жінки віком від 18 до 30 років надають послуги інтимного характеру за грошову винагороду.
Відповідно до повідомлення Управління міграційної поліції ГУНП в Одеській області було встановлено, що до обов'язків учасників групи входить підбір осіб для втягнення їх в зайняття проституції з метою експлуатації останніх в сфери інтимних послуг за грошову винагороду, організація порядку та правил поведінки безпосередньо в місці розпусти, облік прибутку отриманого внаслідок злочинних дій та розміщення рекламних оголошень щодо надання інтимних послуг за грошову винагороду.
В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження в порядку ст. 40 КПК України надано доручення УМП ГУНП в Одеській області про проведення слідчих (розшукових) дій, направлених на встановлення осіб, які причетні до вчинення кримінального правопорушення.
У подальшому, під час виконання вищевказаного доручення, надійшов рапорт ст. оперуповноваженого УМП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , що в ході супроводження матеріалів кримінального провадження було встановлено, що на території м. Одеси діє злочинна група, яка налагодила злочинну діяльність у сфері надання послуг інтимного характеру за грошову винагороду та яка здійснює свою діяльність за адресою: АДРЕСА_1 .
Адміністрацією місця розпусти здійснюється розміщення реклами про надання інтимних послуг у мережі Інтернет, використовуючи «рекламні» номери: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .
Під час перевірки даної інформації було встановлено, що до вказаного злочину можуть бути причетні наступні особи: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка організувала місце розпусти, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є адміністратором, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка працює оператором в місці розпусти, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є співучасником злочину.
В ході виконання доручення, було допитано в якості свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка пояснила що їй стало відомо про функціонування салону в м. Одесі, який займається наданням інтимних послуг за грошову винагороду, в якому працюють жінки, які у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем вимушені займатися даною діяльністю, а саме надання інтимних послуг чоловікам за грошову винагороду. ОСОБА_9 , пояснила, що більшість жінок працюють довгий час, так як власники даного салону примушують їх залишатися на довгий час, посилаючись на те, що жінки повинні відпрацювати відповідний період часу в них в якості подяки за те, що їм було надано роботу. Так, ОСОБА_9 , знайшла оголошення на сайті «olx» стосовно роботи адміністратора в салон масажу. Зателефонувавши за номером вказаним в оголошенні відповіла дівчина, яка назвалася ОСОБА_10 , яка повідомила ОСОБА_9 , що дана вакансія вже зайнята, однак запропонувала останній вакансію масажиста, дана вакансія ОСОБА_9 не влаштовувала, однак остання вирішила все ж таки піти на співбесіду. В свою чергу ОСОБА_10 надала адресу: АДРЕСА_1 куди необхідно буде підійти. Через декілька днів ОСОБА_9 приїхала за вказаною адресою та після до неї вийшла дівчина високого зросту з довгим чорним волоссям та попросила зайти до вищевказаної квартири. Зайшовши до вищевказаної квартири, ОСОБА_10 почала розповідати про специфіку роботи та повідомила, що в них дуже зручний графік роботи, а саме не нормований в ході спілкування ОСОБА_10 повідомила, що не так давно вона працювала в іншому салоні, однак у зв'язку з тим, що умови погіршилися, вона вирішила відкрити свій власний салон. ОСОБА_10 повідомила, що зарплата становить 2000 гривень за 1 час надання послуг, а в деяких випадках може збільшуватися до 2500 гривень, однак дана винагороду поділяється на 50% з власником салону. Також ОСОБА_10 зазначила, що в день можливо заробляти 8000 тис. гривень. ОСОБА_9 пояснює, що вирішила залишитися та спробувати працювати. Надалі в ході роботи, ОСОБА_9 зрозуміла, що ОСОБА_10 є власником даного салону та у зв'язку з тим, що даний салон відкритий нещодавно, ОСОБА_10 також виконує функції адміністратора.
Так, 15.03.2024, з метою відшукання та вилучення речових доказів, збору інформації, яка має інтерес для досудового розслідування та встановлення усіх обставин скоєного кримінального правопорушення, старшим слідчим проведено санкціонований обшук за місцем мешкання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , який є співучасником злочину.
В ході обшуку за вищевказаною адресою виявлено та вилучено:
1. мобільний телефон марки «Iphone 11 Pro» IMEI: НОМЕР_5 з сім-картою оператора ТОВ «лайфселл» № НОМЕР_6 , який упакований у сейф-пакет № PSP 1450718;
2. жорсткий диск s/n: WCC4J6YRPK 19 марки WD Purple, який упакований у сейф-пакет № RIC 2010585.
Прокурор подав заяву відповідно до якої просив задовольнити вимоги клопотання та проводити розгляд без його участі.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у ч. 2 другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
На підставі ч. 2 вищевказаної норми, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1)підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2)призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3)є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4)одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій статті 98 КПК України.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Беручи до уваги вищевикладене, виникає необхідність накладення арешту на зазначено майно з забороною відчуження і розпорядження ним, так як присутній ризик відчуження майна, передбачений абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства.
У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Необхідність накладення арешту на квартиру також обумовлюється тим, що на теперішній час існує реальна загроза її відчуження.
Враховуючи вищевикладене, з метою недопущення можливості незаконного відчуження, розпорядження та виключення втрати відповідного майна, а також настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, на підставі чого суд прийшов до висновку, що клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 32, 98, 110, 131, 132, 167, 170-175, 369-372 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ відділу поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , про арешт майна в матеріалах кримінального провадження за № 12024162490000059 від 11.01.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на майно із забороною користування та розпорядження ними, що було вилучено в ході обшуку 15.03.2024 за адресою: АДРЕСА_2 , а саме:
1. мобільний телефон марки «Iphone 11 Pro» IMEI: НОМЕР_5 з сім-картою оператора ТОВ «лайфселл» № НОМЕР_6 , який упакований у сейф-пакет № PSP 1450718;
2. жорсткий диск s/n: WCC4J6YRPK 19 марки WD Purple, який упакований у сейф-пакет № RIC 2010585.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1