Справа № 510/1166/19
Провадження № 2/510/241/24
про відвід судді
27.03.24 року Ренійський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,
за участю секретаря судового засідання - Іванової Н.С.,
позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представника позивачів та третіх осіб - адвоката Златі Н.С.
представників відповідачів - ОСОБА_3 , адвоката Арабаджи І.А.
третіх осіб - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
представника третьої особи - ОСОБА_9
розглянувши у судовому засіданні заяву про відвід головуючого по справі судді Сорокіна К.В., заявленого представником третіх особі адвокатом Златі Ніною Спиридонівною по цивільній справі № 510/1166/19 за позовом третіх осіб ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , діючих через свого представника - ОСОБА_13 , із самостійними вимогами до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Іскра», Комунального підприємства Новоселівської сільської ради Березівського району Одеської області «Регіональне бюро державної реєстрації», ОСОБА_14 - державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради Березівського району Одеської області «Регіональне бюро державної реєстрації», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та інші, про скасування запису про державну реєстрацію іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, -
У провадження судді Сорокіна К.В. перебуває цивільна справа за позовом третіх осіб ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , діючих через свого представника - ОСОБА_13 , із самостійними вимогами до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Іскра», Комунального підприємства Новоселівської сільської ради Березівського району Одеської області «Регіональне бюро державної реєстрації», ОСОБА_14 - державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради Березівського району Одеської області «Регіональне бюро державної реєстрації», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та інші, про скасування запису про державну реєстрацію іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
27.03.2024 р., тобто в день судового засідання від представника третіх осіб адвоката Златі Н.С. надійшла заява про відвід судді.
У заяві зазначено, що представник відповідача ОСОБА_3 , під час судового розгляду, у приміщенні Ренійського районного суду Одеської області, заявив, що представник третіх осіб адвокат Златі Н.С. має вплив на розподіл справ, представником яких є, та заявив, що адвокат Златі Н.С. повідомила, що «майже всі справи розподіляються судді Дудник В.І., як вона того бажає». Твердження представника відповідача СВК «ІСКРА» Кобзаренко І.С. про те, що представник третіх осіб адвокат Златі Н.С. має вплив на розподіл справ дискредитує суддю ОСОБА_23 , який був на той час головою Ренійського районного суду Одеської області, оскільки керівник апарату суду, який несе персональну відповідальність за забезпечення належної організації функціонування автоматизованої системи в суді, підпорядковується голові суду. Після задоволення самовідводу судді Дудник В.І. головуючим у даній справі є суддя Сорокін К.В. Представник третіх осіб адвокат Златі Н.С. зазначає, що такі заяви представника СВК «ІСКРА» Кобзаренко І.С. є необґрунтованими, однак у сторін по справі можуть виникати сумніви в об'єктивності суду, у зв'язку з чим, з метою виключення будь - яких сумнівів про втручання в систему авто розподілу справ з боку адвоката Златі Н.С., необхідно передати справу до іншого суду.
Позивачі, треті особи та їх представник адвокат Златі Н.С. підтримала заявлений відвід.
Представники відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_24 вважали заявлений відвід необґрунтованим та просили відмовити у його задоволенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до положень ч.ч. 2,3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно із заявою про відвід підставою для відводу, на думку представника третіх особі адвоката Златі Н.С., є заява представника відповідачів ОСОБА_3 про втручання в систему авто розподілу справ у Ренійському районному судді Одеської області, що може привести до сумнівів в об'єктивності суду через втручання до системи авто розподілу справ.
Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст. 14 ЦПК України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Згідно ч. 9, 11 ст. 14 ЦПК України, суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Згідно п. 57 Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду судових справ (проваджень) здійснюється в суді у порядку, визначеному процесуальним законом, у день їх реєстрації на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Таким чином, законодавцем передбачено порядок визначення судді, який здійснюється на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. Яких-небудь доказів про несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями, суду не надано, у зв'язку з чим суд вважає заявлений відвід необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні.
Разом із цим, суд зазначає, що з урахуванням обставин, що склалися в ході розгляду справи, суддею Сорокіним К.В. була подана заява про самовідвід відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України у зв'язку із тим, що подальший розгляд справи може викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає самовідводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у ст.ст. 36, 37, 38 даного Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. Відповідно до ст. 39 ЦПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.
Порядок розгляду питання про самовідвід регламентований положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України, якими визначено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє самовідвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань судочинства та ухвалення законних та обґрунтованих рішень у судових справах є інститут відводу (самовідводу) судді, що має на меті відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є сумніви (Неупередженість суду (суддів) у контексті практики Європейського суду з прав людини). Свого часу Європейський суд з прав людини встановив, що вимога «неупередженість» має два аспекти. По-перше, суддя повинен бути вільний від особистих упереджень та пристрастей. По-друге, він повинен виключати будь-які обґрунтовані сумніви щодо нього.
Національне законодавство встановлює таку підставу відводу, як наявність обставин, що викликають сумнів в неупередженості судді.
Незалежність суддів є прерогативою чи привілеєм, що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя (висновок №1 (2001) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів).
Основним завданням судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судових спорів, на основі принципів, зокрема, верховенства права та рівності всіх учасників перед законом і судом.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так, Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. ст. 1, 8, 9 КПК, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» є джерелом права для України, в своєму рішенні у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (заява №33949/02) зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and ЗО; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38) (п. 49).
Стосовно об'єктивного критерію в цьому ж рішенні далі Суд зазначив, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45) (п. 53).
Таким чином, на думку Європейського суду з прав людини, наявність об'єктивно обґрунтованих сумнівів у безсторонності судді, навіть без наявності ознак, які б вказували на прояв особистої упередженості з боку судді, все одно свідчить про недодержання судом принципу безсторонності за об'єктивним критерієм та призводить до порушення п. 1 ст. 6 Конвенції.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.10.2010р. для забезпечення існування неупередженості суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007р. суд нагадує, що «безсторонність» в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти , що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Таким чином, Європейський суд з прав людини визначає, що підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб'єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.
При розгляді заяви про відвід (самовідвід) слід виходити саме з суб'єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Так, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід (самовідвід) судді, адже в іншому випадку це буде розцінене як порушення права особи на справедливий суд.
Враховуючи все вищенаведене, з огляду на обставини, які склались під час розгляду данної справи, з метою зміцнення високої довіри громадян до суду, висновків Європейського суду з прав людини з цього питання, запобігання безпідставним обвинуваченням на адресу головуючого по справі у нібито необ'єктивності та упередженості при розгляді даної справи, суд приходить до висновку, що з урахуванням ситуації, що склалась, положень ст. 36 ЦПК України, наявності у сторони по справі переконання про наявність обставин, які викликають сумнів у об'єктивності та неупередженості судді, слід задовольнити заяву судді про самовідвід, а справу передати на повторний авторозподіл, для її розгляду іншому судді.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 39, 40, 41 ЦПК України, суд,
У задоволенні відводу, заявленого представником третіх осіб адвокатом Златі Ніни Спиридонівни про відвід судді Ренійського районного суду Одеської області Сорокіна Костянтина Валерійовича по цивільній справі за позовом третіх осіб ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , діючих через свого представника - ОСОБА_13 , із самостійними вимогами до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Іскра», Комунального підприємства Новоселівської сільської ради Березівського району Одеської області «Регіональне бюро державної реєстрації», ОСОБА_14 - державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради Березівського району Одеської області «Регіональне бюро державної реєстрації», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та інші, про скасування запису про державну реєстрацію іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - відмовити.
Заяву про самовідвід судді Сорокіна Костянтина Валерійовича по цивільній справі за позовом третіх осіб ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , діючих через свого представника - ОСОБА_13 , із самостійними вимогами до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Іскра», Комунального підприємства Новоселівської сільської ради Березівського району Одеської області «Регіональне бюро державної реєстрації», ОСОБА_14 - державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради Березівського району Одеської області «Регіональне бюро державної реєстрації», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та інші, про скасування запису про державну реєстрацію іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - задовольнити.
Матеріали цивільної справи у відповідності до положень ст.ст. 33, 41 ЦПК України передати до канцелярії Ренійського районного суду Одеської області з метою проведення повторного авторозподілу справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.В. Сорокін