Справа № 522/3150/24
Провадження № 2/522/3672/24
26 березня 2024 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої - судді Косіциної В.В.,
розглянувши на підставі наявних матеріалів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
29 лютого 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу, у якій позивачка просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 21 липня 2000 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Суворовської райадміністрації виконкому Одеської міськради, актовий запис №477.
Разом із позовною заявою надійшло клопотання, у якій позивачка просить здійснити розгляд справи за її відсутності.
Позовну заяву позивачка мотивує тим, що після укладення шлюбу вони почали проживати окремо, спільне життя не склалось через різні погляди на життя, внаслідок чого страчено почуття любові, спільне господарство не ведеться.
У позовній заяві позивачка вказує на те, що у подружжя за період шлюбу народилася дитина - ОСОБА_3 , а тому, існує необхідність розірвання шлюбу в судовому порядку.
За результатами автоматизованого розподілу справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Косіциній В.В.
Ухвалою від 04 березня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено, що справа буде розглядатися в спрощеному провадженні з викликом сторін. Судове засідання було призначене на 26 березня 2024 року. Відповідачеві було надано 15-ти денний строк з моменту отримання копії ухвали на подання відзиву.
18 березня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_2 , у якій він просить здійснити розгляд справи за його відсутності, вказує на те, що визнає позов.
У судове засідання, шо відбулося 26 березня 2024 року учасники справи - не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
Будь-яких інших заяв або клопотань - не надходило.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Згідно ч.1,4 ст.206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Тому, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження на основі наявних матеріалів у справі.
Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що сторони спору перебувають у шлюбі, зареєстрованому 21 липня 2000 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Суворовської райадміністрації виконкому Одеської міськради, актовий запис №477.
З позовної заяви вбачається, що у подружжя за час шлюбу народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
В силу статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
За правилом ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Виниклі між сторонами правовідносини регулюються статтею 112 Сімейного Кодексу України, відповідно якої, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як зазначає позивач сторони спільне господарство не ведуть. Причиною розпаду родини та припинення відносин стали ті обставини, що почуття взаєморозуміння та любові втрачено, шлюбні стосунки сторони не підтримують, почуття взаємоповаги у шлюбі відсутнє. Позивач вважає, що спільне життя та збереження шлюбу неможливе.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Суд задовольняє позовні вимоги про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватись на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст.1 СК України) та не може будуватися на примушені сторони до навіть формального знаходження в зареєстрованому шлюбі.
За таких обставин, суд вважає, що сім'я між сторонами розпалась остаточно і не може бути відновлена. Подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 24, 110-112 СК України, ст.ст. 263 - 265 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 21 липня 2000 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та Голоднер Лілією, ІНФОРМАЦІЯ_3 , Відділом реєстрації актів громадянського стану Суворовської райадміністрації виконкому Одеської міськради, актовий запис №477.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення складено та підписано 26 березня 2024 року.
Суддя Косіцина В.В.
26.03.2024