Справа №521/2360/24
Номер провадження 3/521/3109/24
26 березня 2024 року м. Одеса
Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Федоренко Т.І., при секретарі Смілянець К.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Молдови, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 31.01.2024 року серії ВАД №300016 25.01.2024 року біля 19:00 годин за адресою: АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 перебуваючи у загальному дворі будинку №19 грубо виражався нецензурною лайкою та кидався у бійку відносно сусіда гр. ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян та чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
В судовому засіданні, яке відбулось 12.03.2024 року, ОСОБА_1 вину не визнав, зазначив, що проживає за зазначеною у протоколі адресою в будинку, має спільний двір з сусідами. Зокрема з сусідом ОСОБА_3 постійно виникають конфліктні ситуації щодо користування загальним двором. 25.01.2024 року перебував у дворі будинку поряд з собакою, до двору зайшли люди, собака почала лаяти, він її заспокоїв. Чоловік доньки ОСОБА_2 почав провакувати його на конфлікт, на який він не відреагував. Обставини викладені в протоколі не відповідають дійсності та є наклепом в його бік. ніяких хуліганських дій він не вчиняв.
В судовому засіданні, яке відбулось 26.03.2024 року, ОСОБА_1 свої пояснення підтвеврдив та зазначив, що на цей час вжив заходів щодо утримання свого собаки - розмістив його до вольєру.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні, яке відбулось 26.03.2024 року, пояснив, що дійсно проживає за адресою, яка зазначена в протоколі та є сусідом з ОСОБА_1 , зазначив, що ОСОБА_1 постійно порушує громадський порядок, голосно слухає музику, його собака постійно лякає людей, які ходять через загальний двір. Так 25.01.2024 року собака ОСОБА_1 почала лаяти на його доньку з зятем, ОСОБА_1 зробили зауваження, на що ОСОБА_1 відреагував не адекватно, почав лаятись нецензурною дайкою, кидатись в бійку, замахуватись. Після чого він викликав поліцію.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 25.01.2024 року прийшла до батька, разом зі своїм чоловіком. Коли заходили до двора собака ОСОБА_1 почала лаяти в їх бік та кидатись на них, вони були вимушені пройти до квартирі під стіною дома. Після чого її чоловік повернувся до двору та звернувся до ОСОБА_1 із зауваженням стосовно його собаки. Що відбувалось далі у дворі не бачила, але чула сварку між ОСОБА_1 та її чоловіком. Крім того, зазначила, що зі слів батька ОСОБА_1 постійно порушує громадській порядок.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 25.01.2024 року він з дружиною йшов в гості до ОСОБА_2 , в спільному дворі будинку на них почала лаяти та кидатись собака ОСОБА_1 , який перебував поряд с собакою. Коли він зробив зауваження ОСОБА_1 , щодо поведінки його собаки, ОСОБА_1 почав нецензурно виражатись в його бік, на що він також почав виражатись нецензурною лайкою, після чого між ними почалась сварка.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ст.7 КУпАП).
За положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження у зазначених справах є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 давні неприязні стосунки та постійно виникають конфлікти через користування загальним двором будинку, в якому обидва проживають. Відповідно до пояснень, 25.01.2024 року знову виник конфлікт, в наслідок якого відбулась сварка, під час якої ОСОБА_1 нецензурно виражався та кидався в бійку в бік ОСОБА_5 , на що останній також відповідав нецензурною лайкою.
Згідно диспозиції ст.173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Хоча законодавство України не містить чіткого визначення поняття громадського порядку, однак безперечним є те, що він полягає у таких обумовлених потребами суспільства врегульованих правовими та іншими соціальними нормами умовах, які мають на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, створення нормальних, максимально сприятливих умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП є місце вчинення, а саме - громадське місце. Під громадським місцем необхідно розуміти загальнодоступні місця, зокрема вулиці, сквери, парки, ринки, дворові території, частини будь-якої будівлі, споруди, які доступні або відкриті для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу.
Суб'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення характеризується наявністю вини у формі як прямого так і непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Судом встановлено, що 25.01.2024 конфлікт виник між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на ґрунті особистих неприязних стосунків у наслідок користування спільним двором, в якому проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та поведінка ОСОБА_1 не була направлена на порушення громадського порядку.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України 22.12.2006 N10 "Про судову практику в справах про хуліганство", дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями КК ( 2341-14 ), що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Крім того, суду не надано доказів, які б свідчили про те, що саме 25.01.2024 року ОСОБА_1 грубо виражався нецензурною лайкою та кидався у бійку відносно сусіда гр. ОСОБА_2 .
А отже, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчинені саме дрібного хуліганства не доведена.
З досліджених судом доказів вбачається наявність конфлікту щодо користування сумісною земельною ділянкою - загальним двором, що повинно відповідати вимогам Земельного Кодексу України, а саме дотриманню правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів.
Суд не наділений повноваженнями збирати докази та кваліфікувати дії особи, стосвно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
У відповідності до практики ЄСПЛ, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні достатні дані, які б свідчили про те, що 25.01.2024 року мали місце дії ОСОБА_1 , спрямовані на порушення громадського порядку та спокою громадян з хуліганських мотивів. А тому суд приходить до висновку про відсутність в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 173, 283, 274, 284, 285 КУпАП, суддя-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.І. Федоренко