Справа № 947/10417/24
Провадження № 1-кс/947/4409/24
27.03.2024 року місто Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 його захисника - адвоката ОСОБА_5 розглянувши клопотання слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеса ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Затишшя, Фрунзівського району, Одеської області, з середної освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без фактичного місця мешкання,
раніше судимого: 29.01.2024 року Малиновським р/с м. Одеси за ч.1 ст.360, ч.3 ст.15 ч.4 ст.185, ч.4 ст.185, на підставі ст.70,72 КК України до покарания у вигляді позбавления волі на строк 5 років 2 місяця.
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, -
Слідчий звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Одеси з погодженим із прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .
З клопотання вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у тому, що будучи неодноразово судимим за скоєння злочинів проти власності, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин.
Так, 25 березня 2024 року біля 12:30 годині, точний час в ході досудового слідства встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 , перебуваючи у 2-ій парадній багатоповерхневого будинку АДРЕСА_2 , де біля сходин на першому поверсі він побачив велосипед марки «Azimut 26», червоного кольору, який не був прикріплений до поручнів сходин, в цей час, у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а предметом свого злочинного посягання визначив вищевказаний велосипед.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, перебуваючи в тому ж місці та в той же час, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, діючи умисно, повторно в умовах воєнного стану, введеного у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами), таємно викрав велосипед марки «Azimut 26», червоного кольору, вартістю 5500 гривень, який належить потерпілій ОСОБА_7 .
Після чого, ОСОБА_4 сів на даний велосипед та намагався покинути місце вчинення кримінального правопорушення, тим самим, таємно викрасти майно та спричинити потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 5500 гривень.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, зважаючи на визнання вини та наявність місця реєстрації проживання.
Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:протоколом допиту потерпілого, протоколами допиту свідків, протоколом огляду, та іншими матеріалами кримінального провадження.
За такого, слідчий суддя, приходить до висновку про обґрунтованість підозри по кримінальному провадженню за № 12024162480000397 від 25.03.2024 року відносно ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Враховуючи зазначене, а також обставини вчинення кримінального правопорушення, є підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити аналогічне кримінальне правопорушення.
Зазначені ризики обґрунтовуються тим, що ОСОБА_4 може:
-ОСОБА_4 будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та в період іспитового строку вчинив новий умисний корисливий злочин. Усвідомлюючи, що санкція ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, на строк від п'яти до восьми років підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.
-ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні.
- ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадження іншим чином. ОСОБА_4 , може вчиняти інші кримінальні правопорушення, про що свідчить факт вчинення кримінального правопорушення в період дії іспитового строку.
Враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення майнового характеру, а також враховуючи тяжкість вчиненого злочину, тривалість та зухвалість вчинення, що характеризує стійкість сформованих злочинних намірів останнього, особу підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приймаючи до уваги те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що потребує більшої суворості в оцінці порушень цінності суспільства, орган досудового розслідування вважає, що викладенні обставини, є достатніми для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з передбачених більш м'яких запобіжних заходів, не дасть змоги запобігти наведеним у клопотанні ризикам.
В той же час надані стороною захисту характеризуючі та медичні документи підозрюваного із врахуванням специфіки інкримінованого йому злочину, який є проти власності суттєво не знижують встановлених ризиків. Захистом не надані документи, що свідчать про неможливість утримання ОСОБА_4 в умовах СІЗО з медичних підстав.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі « Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суду з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів, зокрема цілодобового домашнього арешту не зможуть забезпечити усунення встановлених ризиків, через те, що ОСОБА_4 зможе покинути місце проживання та територію України, а також спілкуватися із іншими учасниками провадження за допомогою електронних засобів зв'язку, а також здійснювати вплив на свідків.
Враховуючи встановлені обставини, існування ризиків в їх сукупності та взаємозв'язку, на переконання слідчого судді запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі у подальшому може негативно вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
З урахуванням встановлених в судовому засіданні ризиків та обставин кримінального правопорушення, а також обґрунтованості клопотання сторони обвинувачення, підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.
Таким чином, прокурором під час розгляду клопотання, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, доведено недостатність для запобігання вказаному ризику застосування до підозрюваного більш м'яких ніж тримання під вартою запобіжних заходів, а це у свою чергу, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 4 ст. 185 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, згідно ч.1, п.5 ч.2 ст.183 КПК України, є підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчинення тяжкого кримінального правопорушення, проти власності, то слідчий суддя приходить до висновку, що застава в розмірі 60 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 181 680 грн. зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених цим Кодексом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 184, 193, 194 КПК України,
Клопотання слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеса ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24 травня 2024 року включно.
Визначити розмір застави у розмірі 60 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області, ОСОБА_4 слід негайно звільнити з - під варти.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1