Номер провадження: 11-кп/819/165/24 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Справа № 954/801/21 Доповідач ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер справи: 954/801/21
26 березня 2024 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні, в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження № 12021232130000145 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , прокурора зі змінами на вирок Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 09.12.2021 щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоолександрівка Нововоронцовського району Херсонської області, громадянина України, що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
Цим вироком ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначено йому покарання у виді арешту на строк 1 місяць.
Строк відбуття покарання ОСОБА_8 ухвалено рахувати з моменту прибуття його до відповідної установи виконання покарань.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 у відшкодування матеріальних збитків 8701,44 грн. та моральної шкоди 5000 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн.
Відповідно до вироку суду ОСОБА_8 визнано винним у тому, що він 14.06.2021 близько 06:30 год., перебуваючи поблизу території домоволодіння АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з особистих мотивів, умисно, з метою реалізації свого умислу, спрямованого на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тримаючи в правій руці дерев'яну палицю, наніс нею потерпілому один удар по голові, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 легкі тілесні ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 просить вирок Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 09.12.2021 скасувати та ухвалити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_8 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, через відсутність допустимих та належних доказів.
В апеляційній скарзі зі змінами прокурор просить вирок Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 09.12.2021 стосовно ОСОБА_8 скасувати у зв'язку з його смертю, кримінальне провадження за ч.2 ст. 125 КК України щодо нього на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України закрити у зв'язку зі смертю обвинуваченого.
Заслухавши суддю-доповідача, позицію захисника ОСОБА_7 , який покладався на розсуд суду щодо його апеляційних вимог в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , не заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора зі змінами, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу зі змінами прокурора, просив вирок щодо ОСОБА_8 скасувати у зв'язку зі смертю обвинуваченого, а кримінальне провадження закрити, частково підтримав апеляційну скаргу захисника в частині скасування вироку, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до наступного.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, за які її засуджено, за встановлених і викладених у вироку обставин, обґрунтовані дослідженими під час судового розгляду доказами, яким судом надано належну оцінку і відповідають фактичним обставинам справи.
Що ж до доводів сторони захисту про недоведеність вини ОСОБА_8 , то колегія суддів вважає їх непереконливими, виходячи з наступного.
В суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_8 , не визнаючи себе винним, підтвердив той факт, що між ним та потерпілим ОСОБА_9 виник конфлікт, під час якого вони билися, про те ніяких ударів палкою потерпілому не наносив.
Ці заперечення ОСОБА_8 проти обвинувачення та його версія події були предметом перевірки в судовому засідання та спростовуються детально наведеними у вироку доказами.
Обставини, за яких ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, підтверджуються такими доказами.
Потерпілий ОСОБА_9 підтвердив, що ОСОБА_8 під час конфлікту наніс йому (потерпілому) удар палкою по голові, чим заподіяв йому легкі тілесні ушкодження.
Він же, підтвердив ці обставини при проведенні слідчого експерименту.
Свідок ОСОБА_10 (очевидець події) також підтвердила той факт, що ОСОБА_8 під час конфлікту з ОСОБА_9 наніс тому (потерпілому) удар палкою по голові. Після чого вона викликала швидку допомогу та поліцію.
Зазначені показання потерпілого та свідка були перевірені судом і правильно визнані достовірним джерелом доказів, оскільки вони підтверджуються іншими доказами.
Колегія суддів вважає, що підстав ставити під сумнів правдивість показаній зазначених осіб у суду не було, оскільки вони є послідовними і узгоджуються з іншими доказами, а тому доводи сторони захисту про недостовірність їх показаній позбавлені підстав.
Будь-яких даних, які б свідчили про те, що потерпілий та свідок могли обмовити ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення через її зацікавленість, в матеріалах провадження немає.
Із протоколу проведення слідчого експерименту від 19.08.2012 року із фототаблицею до нього випливає, що в ході його проведення потерпілий ОСОБА_9 відтворив механізм заподіяння йому тілесних ушкоджень та продемонструвала, як обвинувачений ОСОБА_8 наніс йому один удар палкою по голові.
Висновками судово-медичних експертизи №9//8340 від 27.08.2021 встановлено, що у потерпілого ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження в області голови у виді струсу головного мозку, забійна рана голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та утворилися в результаті дії тупого предмету, (можливо палкою).
Вище перераховані тілесні ушкодження могли утворитися за обставин і в спосіб, на які вказує потерпілий та за обставин, указаних в протоколі проведення слідчого експерименту від 19.08.2012 року за участі потерпілого ОСОБА_9 .
Наведеними вище доказами підтверджено той факт, що ОСОБА_8 під час конфлікту умисно наніс удар палкою по голові потерпілого ОСОБА_9 , чим заподіяв йому легкі тілесні ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Оскільки викладені вище докази узгоджуються між собою на містять суперечностей щодо фактичних обставин учинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, у суду не було підстав ставити під сумнів їх належність, допустимість, достовірність і достатність, які в своїй сукупності викривають обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, які обґрунтовано взято судом до уваги при ухваленні судового рішення.
Незгода сторони захисту з показаннями потерпілого та свідка, даними протоколу слідчого експерименту не є підставою для визнання їх неналежними та недопустимими доказами.
У зв'язку з чим, доводи апелянта про те, що обвинувачення ґрунтується на неналежних, недопустимих, недостовірних та недостатніх доказах, зокрема, показаннях потерпілого, свідка, даних протоколу слідчого експерименту, слід визнати неспроможними.
Врахувавши всі обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку позиції захисту обвинуваченого ОСОБА_8 та його версії події, за якою він в ході конфлікту не наносив удар палкого по голові потерпілого, і обґрунтовано не прийняв їх до уваги, оскільки вони суперечать фактичним обставинам кримінального провадження та спростовуються дослідженими у справі доказами, зокрема, послідовними показаннями потерпілого, свідка, даними протоколу слідчого експерименту, висновками судово-медичної експертизи, з яких випливає, що ОСОБА_8 умисно заподіяла легкі тілесні ушкодження потерпілому.
Невизнання обвинуваченим ОСОБА_8 своєї вини, суд правильно розцінив як її намагання уникнути кримінальної відповідальності.
Оцінивши всі докази в сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку, провівши в повному обсязі судовий розгляд, допитавши обвинуваченого, потерпілого, свідка та дослідивши запропоновані докази, перевіривши позицію захисту обвинуваченого, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, з яким погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
Отже, викладені в апеляційній скарзі захисника доводи про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та недоведеність винуватості ОСОБА_8 є такими, що суперечать встановленим обставинам справи та наведеним вище доказам.
Як випливає з матеріалів справи, суд першої інстанції неупереджено, всебічно, повно, дослідивши надані учасниками кримінального провадження докази в їх сукупності, обґрунтовано ухвалив обвинувальний вирок.
Колегією суддів не встановлено упередженого ставлення суду до учасників процесу, його зацікавленість в результатах розгляду кримінального провадження, а також не створення судом першої інстанції необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, що свідчило б про порушення вимог ст.22 КПК України.
Після з'ясування обставин та перевірки їх доказами, клопотань щодо необхідності з'ясування інших невстановлених досудовим розслідуванням обставин вчинення кримінальних правопорушень, а також про доповнення судового розгляду, сторона захисту не заявляла.
Порушень кримінального процесуального закону, зокрема права обвинуваченого на захист при збиранні, дослідженні доказів, розгляді клопотань, які могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення щодо винності ОСОБА_8 та правильності застосування закону України про кримінальну відповідальність, під час апеляційного розгляду не виявлено.
Тому підстав для скасування вироку через невинуватість ОСОБА_8 та ухвалення нового виправдувального вироку, як про це ставить питання захисник в апеляційній скарзі, колегія суддів не знаходить.
Водночас, доводи прокурора про наявність підстав для скасування вироку щодо ОСОБА_8 та закриття кримінальне провадження у зв'язку зі смертю обвинуваченого, з чим погоджується сторона захисту, є слушними.
Статтею 417 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
За змістом положень ч.7 ст.284 КПК України, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження у випадку, якщо під час судового провадження буде встановлено, зокрема, обставини, передбачені п.5 ч.1 ст.284 КПК України.
Згідно п.5 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.
Отже, для закриття кримінального провадження на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України, суд має встановити факт смерті обвинуваченого та відсутність заяв про необхідність реабілітації померлого.
Відповідно до копії актового запису про смерть № 268 від 11.09.2023 року, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер 09.11.2023 року у віці 86 років внаслідок хвороби, про що зроблено запис Нововоронцовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Колегія суддів наголошує, що кримінальний процесуальний закон не містить чіткого переліку осіб, які можуть вимагати продовження кримінального провадження з метою реабілітації померлої особи та наділені правом звертатись із відповідними заявами.
Разом з тим, статтею 525 КПК України визначено, що близьким родичам обвинуваченого, який помер, надається право подавати заяву про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, якщо це необхідно для його реабілітації.
Зміст вказаної норми свідчить, що звертатися із заявою про продовження кримінального провадження з метою реабілітації померлого мають право його близькі родичі (аналогічна правова позиція міститься у постанові ККС ВС від 20 листопада 2019 року у справі № 204/6034/16-к, а також висловлена в ухвалі Об'єднаної палати ККС ВС від 16 січня 2019 року у справі № 761/33482/16-к).
У зв'язку з викладеним, у разі відсутності заяв від близьких родичів про продовження кримінального провадження з метою реабілітації померлої особи або ж за умови висловлення ними своєї позиції щодо відсутності наміру звертатись з такими заявами, кримінальне провадження стосовно померлого обвинуваченого підлягає закриттю на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України.
Заяв від близьких родичів про продовження кримінального провадження з метою реабілітації обвинуваченого, не надходило, наміру звертатись з такими заявами, не встановлено, тобто особи, які наділені таким правом, відповідне питання перед апеляційним судом не порушували.
Ураховуючи викладене, а також те, що обвинувачений ОСОБА_8 помер, про що свідчить актова запис про смерть № 268 від 11.09.2023 року, підстав для його реабілітації не має, на день розгляду кримінального провадження вирок суду щодо нього законної сили не набрав, колегія суддів, встановивши наявність обставин, передбачених ст.417 КПК України, вважає, що обвинувальний вирок суду першої інстанції ОСОБА_8 належить скасувати, а кримінальне провадження за ч.2 ст.125 КК України щодо нього на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України закрити у зв'язку зі смертю обвинуваченого.
Керуючись ч.2 ст.376, п.5 ч.1 ст.284, ст.404, 405, 407, 417, 419 КПК України, колегія суддів.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу зі змінами прокурора - задовольнити.
Вирок Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 09.12.2021 щодо ОСОБА_8 - скасувати.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, - на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України закрити у зв'язку зі смертю обвинуваченого.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена учасниками судового провадження в касаційному порядку протягом 3 місяців з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3