Справа №: 398/115/24
провадження №: 2/398/1196/24
Іменем України
"27" березня 2024 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Молонової Ю.В., при секретарі судового засідання Борозні Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
10 січня 2024 року ТОВ «Новий Колектор», від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_1 , звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу №301121-1 від 30 листопада 2021 року. На виконання умов Договору укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором №18.03.2021-010000291 від 18.03.2021 на залишок основної суми кредиту, відсотків нарахованих за користування кредитом та інших передбачених договором платежів боржником, яким являється ОСОБА_2 . Позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення про відступлення права вимоги за договором факторингу №301121-1 від 30.11.2021 та вимогу про сплату заборгованості від 30.11.2021 за укладеним кредитним договором між ТОВ «Споживчий Центр», правонаступником якого є ТОВ «Новий Колектор» та ОСОБА_2 . Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 6000 грн строком на 14 днів. У зв'язку з порушенням ОСОБА_2 взятих на себе кредитних зобов'язань, станом на 13.12.2023 утворилася заборгованість, що становить 18000,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту - 6000 грн, за відсотками - 12000 грн. У зв'язку з чим просить стягнути суму боргу та сплачений судовий збір і витрати на правничу допомогу.
Ухвалою судді від 29.01.2024 відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, копія якої була направлена сторонам та відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві просить розгляд справи проводити без участі представника позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у тому числі через оголошення на сайті Судової влади України, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши позовну заяву та письмові докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
18 березня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до ТОВ «Споживчий центр» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав за допомогою електронного цифрового підпису Заявку, відповідно до якої підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід'ємною частиною якої є заява до кредитного договору № 18.03.2021-010000291 від 18.03.2021, з яким попередньо уважно ознайомився. За умовами заяви відповідач отримав кредит у розмірі 6000 грн. строком на 14 днів, зі сплатою процентів (а.с.20-22).
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, внаслідок чого фінансовою установою нарахована заборгованість, яка станом на 13.12.2023 становить 18000,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту - 6000 грн, за відсотками - 12000 грн.
Згідно копії витягу з договору факторингу №301121-1 від 30.11.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» відступає, а Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» набуває права грошової вимоги, зокрема і до кредитного договору № 18.03.2021-010000291. Згідно Витягу з Реєстру права вимоги до договору факторингу №18.03.2021-010000291 від 18.03.2021, заборгованість ОСОБА_2 становить 18000 грн., і складається з: 6000 грн. - тіло кредиту, 12000 грн. - нараховані проценти (а.с.33, 40-44).
На підтвердження суми боргу позивачем надано до суду розрахунок заборгованості за наданим кредитом, який відповідачем не оспорюється.
Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти.
У силу ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від його виконання не допускається.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, відкривши відповідачу розрахунковий рахунок, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку позичальника. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає передбачене ч. 1 ст. 509 ЦК України право кредитора вимагати їх повернення.
Натомість позичальник свої кредитні зобов'язання належним чином не виконував, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 18000 грн.
Особа діє у цивільних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов'язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди, зловживання цивільними і процесуальними правами не допускається; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються цивільними та процесуальними правами, реалізують право на судовий захист (ст.ст. 3, 12, 13, 20 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 44 ЦПК України).
Розпоряджаючись своїми цивільними та процесуальними правами на свій розсуд, відповідач у судове засідання суду не з'явився, не заперечував факти укладання кредитного договору, отримання кредиту, не спростовував розрахунку та розміру боргу, не подав своїх доказів на заперечення відповідних доводів позивача. Отже, відповідачем не доведено відсутності вини у порушенні зобов'язання, не спростовано підстав позову.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, суд приходить до висновку про те, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У відповідності до положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Водночас, в силу вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем додано Договір про надання правової допомоги № 021023-1 від 02.10.2023 р., укладеного між ТОВ «Новий колектор» та адвокатом Марченко Г.І. (а.с.45-47), звіт про виконану роботу: здійснення аналізу наданих документів, складено позов та сформовано додатки, помічником адвоката здійснено сканування документів для формування позовної заяви в електронному вигляді, направлення примірнику позову відповідачу, підготовленого розрахунок ціни позову та розрахунок судового збору, надано покроковий регламент дій в разі надходження заперечень відповідача на позов (а.с.31); платіжна інструкція №575 про сплату ТОВ «Новий колектор» на користь ОСОБА_1 4000 грн. (а.с.11).
Враховуючи викладене, суд вважає понесений позивачем розмір витрат на оплату послуг наданих адвокатом співмірним зі складністю справи та витраченим часом, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (адреса місцезнаходження: 01133, місто Київ, Печерський район, вулиця Алмазова Генерала, буд. 13, оф. 601, код за ЄДРПОУ 43170298) заборгованість за Кредитним договором №18.03.2021-010000291 від 18.03.2021 у розмірі 18000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп., яка складається з: 6000 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 12000 грн. - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (адреса місцезнаходження: 01133, місто Київ, Печерський район, вулиця Алмазова Генерала, буд. 13, оф. 601, код за ЄДРПОУ 43170298) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.В. Молонова