Справа № 551/225/24
Провадження №3/551/125/24
"27" березня 2024 р.
Шишацький районний суд Полтавської області в складі судді Сиволапа Д.С.,
секретаря судового засідання Барабан Ю.С.,
за участю особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, офіційно не одруженого, пенсіонера, раніше притягувався до адміністративної відповідальності постановою Шишацького районного суду Полтавської області від 12.02.2024 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП, РНОКПП - НОМЕР_1 ,
до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 750321 водій ОСОБА_1 близько 08-59 год. 15 лютого 2024 року по вул. Вершина в сел. Шишаки Миргородського району Полтавської області керував транспортним засобом «ВАЗ 2106» д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі відмовився під відеозапис.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України в зв'язку з чим вони кваліфіковані працівником Національної поліції за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину категорично заперечив та пояснив, що за вказаних в протоколі обставин він автомобілем не керував та був лише пасажиром. Даним автомобілем керував його знайомий ОСОБА_2 . Працівники поліції автомобіль не зупиняли, а під'їхали коли він стояв вже близько 10 хвили біля СТО. Оскільки він не був водієм автомобіля, то він й відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, вважаючи дії поліцейських незаконними.
Надаючи оцінку адміністративному матеріалу та доводам особи, яка притягується до адміністративної відповідальності суд виходив з наступного.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, для притягнення особи до відповідальності за вказані дії необхідно належними доказами підтвердити два факти, а саме: факт керування особою транспортним засобом та факт відмови такої особи від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
На думку суду факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, зазначених у протоколі не підтверджується жодними належними та достатніми доказами, натомість спростовується поясненнями вищевказаної особи.
При досліджені наданого працівниками поліції відеозапису з портативного відеореєстратора судом встановлено, що на ньому не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобілем «ВАЗ 2106» д.н.з. НОМЕР_2 за вказаних в протоколі обставин, а лише факт його знаходження поряд з автомобілем на момент приїзду поліцейських.
При цьому з відеозапису вбачається, що поліцейські під'їхали до даного автомобіля коли він нерухомо стояв поряд з СТО по вул. Вершини в сел. Шишаки та метою їх приїзду було отримання пояснень від ОСОБА_1 за фактом виклику ним поліції напередодні. Не отримавши бажаного результату, поліцейські розпочали вимагати від ОСОБА_1 надати їм документи на транспортний засіб та пройти огляд на стані сп'яніння. При цьому ними були проігноровані усні пояснення ОСОБА_1 про те, що автомобілем він не керував та пояснення іншого присутнього на відео чоловіка, який стверджував, що водієм є саме він.
Відповідно до практики ЄСПЛ на інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, з огляду на суворість санкції ст. 130 КУпАП застосовується кримінальний аспект в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а отже на дану справи неодмінно розповсюджується принцип презумпції невинуватості особи, передбачений ст. 62 Конституції України та стандарт доведеності вини «поза розумним сумнівом» відповідно до якого безсумнівно має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
У відповідності до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до частини 2 статті 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у його вчиненні.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Крім того, законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
За таких обставин, попри обов'язки надання доказів та доведеності вини особи, яка притягується до відповідальності, працівниками поліції не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів факту керування ОСОБА_1 автомобілем 15.02.2024, а отже й наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КК України.
В зв'язку з цим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч.1 ст. 247, ст.ст. 251, 255, 283-285, 287, 307, 308 КУпАП, суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Шишацький районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Д.С. Сиволап