Дата документу 25.03.2024Справа № 554/1520/20
Провадження № 6/554/154/2024
25 березня 2024 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді: Сініцина Е.М.
за участі секретаря: Безверхої Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава подання Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, боржник - ОСОБА_1 , стягувач - Департамент охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації, суб'єкт звернення - ОСОБА_2 , про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи, -
До суду надійшло подання Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, боржник - ОСОБА_1 , стягувач - Департамент охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації, суб'єкт звернення - ОСОБА_2 , про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи.
Заяву обґрунтовує тим, що на виконанні у Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №69189530 з виконання виконавчого листа № 554/1520/20, виданого 28.10.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі Департаменту охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації витрат на лікування потерпілого у вигляді грошових коштів, у сумі 5 723,50 грн..
За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який згідно матеріалів виконавчого провадження є громадянином України.
Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавцем 08.06.2022 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.
Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п'ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".
Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що майно належне боржнику на праві власності відсутнє.
Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.
Отже, боржником рішення виконано не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.
Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України подання про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України розглядається судом без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду зазначеного подання, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що на виконанні у виконавця перебуває виконавче провадження №69189530, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Департамент охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації грошових коштів у розмірі 5 723,50 грн., згідно виконавчого листа № 554/1520/20, виданого 28.10.2021 року Октябрським районним судом м. Полтави.
Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.
Державний виконавець звернувся до суду на підставі п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», в якому закріплено право виконавця - у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Порядок вчинення виконавчих дій зазначений в статтях 48,50,51,52,53,56 Закону України «Про виконавче провадження», тобто державний виконавець повинен відкрити виконавче провадження та здійснити ряд дій, направлених на встановлення наявності чи відсутності коштів та майна боржника, об'єкти нерухомого майна, об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості фізичної особи, заставлене майно, майно боржника, що перебуває в інших осіб, накласти арешт та вилучити майно (кошти) боржника.
До подання не долучені жодні докази, що підтверджували виконання вимог Закону державним виконавцем, тому ствердження, що «під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що майно належне боржнику на праві власності відсутнє» не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.
Також державним виконавцем не надано доказів наявності у боржника закордонного паспорту, лише за яким він може виїхати за межі України.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника до виконання своїх зобов'язань.
Обов'язок боржника закріплений в ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження»: «Боржник зобов'язаний:
1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;
2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і
сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;
3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;
4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;
5) своєчасно з'являтися на вимогу виконавця;
6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження».
В статті не зазначений обов'язок боржника подавати декларацію про доходи та майно на вимогу державного виконавця.
Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».
Аналізуючи зазначене, враховуючи вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не надано всі необхідні докази, які б свідчили про ухилення боржника від виконання зобов'язання, а також не вбачається наявності обґрунтованого припущення, що вирішення питання про заборону боржникові виїзду за кордон сприятиме виконанню зобов'язання, у зв'язку з чим, подання є необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.
Оскільки суд має повноваження щодо обмеження у праві виїзду боржника виключно у випадку його ухилення від виконання рішення суду, а належних доказів цілеспрямованого ухилення боржника від виконання рішення на час подання заявником не надано, як і доказів наявності у боржника закордонного паспорту та наміру боржника вибути за межі України з метою ухилення від виконання виконавчого документу, суд вважає, що подання державного виконавця Шкурупія О.Ю. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є необґрунтованим, та таким що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.33,43 Конституції України,ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст.ст.260,261, 441 ЦПК України, суд, -
У задоволенні подання Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, боржник - ОСОБА_1 , стягувач
- Департамент охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації, суб'єкт звернення - ОСОБА_2 , про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Е.М. Сініцин.