Справа № 948/109/24
Номер провадження 3/948/65/24
27.03.2024 суддя Машівського районного суду Полтавської області Косик С.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 3 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану та жительку АДРЕСА_1 , не працюючу, доглядає за дитиною з інвалідністю,
за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
повторно, 05.02.2024 об 11:00 год по АДРЕСА_1 виявлений факт ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків стосовно своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , 2009 р. н., ОСОБА_3 , 2012 р.н., ОСОБА_4 , 2014 р.н. та ОСОБА_5 , 2019 р.н., що виявилося у неадекватній поведінці внаслідок алкогольного сп'яніння, розпиванні алкогольних напоїв та залишенні дітей самих удома, чим уникала від виконання своїх батьківських обов'язків, зокрема щодо піклування про дітей, їх моральний та фізичний розвиток, забезпечення достатнього рівня життя, порушила вимоги ст. 150 Сімейного кодексу України.
У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначила, що з протоколом згодна.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала, проте заперечила, що була відсутня вдома два дні, пояснивши, що кілька годин перебувала у подруги з приводу дня народження та вони дійсно вживали алкогольні напої.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні цього правопорушення повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення, яким встановлений факт вчинення правопорушення, та письмовими поясненнями порушниці, викладеними у протоколі (а.с. 2);
-копією рапорта інспектора-чергового ВП № 3 ГУНП в Полтавській області від 07.02.2024 про надходження матеріалів зі служби у справах дітей виконавчого комітету Машівської селищної ради щодо неналежного виконання батьківських обов'язків гр. ОСОБА_1 (а.с. 3);
-копією повідомлення ССД виконавчого комітету Машівської селищної ради від 06.02.2024 про те, що в ході обстеження умов проживання дітей гр. ОСОБА_1 , останній винесене попередження про відповідальність за невиконання батьківських обов'язків в зв'язку із неадекватною поведінкою внаслідок алкогольного сп'яніння (а.с. 4);
-копією акта обстеження від 05.02.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено, що під час обстеження ОСОБА_1 була з явними ознаками вживання алкогольних напоїв, що в ході розмови було нею підтверджено (а.с. 5);
-копією попередження ОСОБА_1 (а.с. 6);
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 , викладеними на окремому аркуші, в яких вона зазначила, що була відсутня за місцем проживання, так як перебувала у своєї знайомої Тетяни в с. Огуївка та вживала там алкогольні напої протягом двох днів (а.с. 7);
-копією постанови Машівського районного суду Полтавської області від 18.07.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП (а.с. 8-9);
-копією паспорта та свідоцтв про народження, з яких видно, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 10-14).
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За положеннями ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно з вимогами ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За змістом ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо. Хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідними медичними висновками. Як експлуатацію дитини слід розглядати залучення її до непосильної праці, до заняття проституцією, злочинною діяльністю або примушування до жебракування.
ОСОБА_1 вживала алкогольні напої та залишила дітей самих удома, в результаті чого вони позбавлені піклування.
В той же час, зі слів самої ОСОБА_1 , вона залишила дітей лише на кілька годин, доказів, які би свідчили про відсутність ОСОБА_1 вдома два дні поспіль, у справі немає.
Крім того, як убачається з акту обстеження вівд 05.02.2024 (а.с.5), житловий будинок ОСОБА_1 має необхідні житлово-побутові умови для проживання дітей: будинок електрофікований, наявне пічне опалення, є водопостачання та водовідведення. Наявна побутова техніка та меблі. На час проведення обстеження в будинку було тепло, наявна приготована їжа та запас продуктів.
Вказаний акт обстеження, на думку суду, свідчить, шо ОСОБА_1 дійсно залишила дітей на кілька годин.
Проте, враховуючи, що ОСОБА_1 все таки залишила непонолітніх дітей самих удома та вживала алкогольні напої, внаслідок чого мала неадекватну поведінку, суд уважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.184 КУпАП, як повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя неповнолітніх дітей.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, суд визнає повне визнання вини та розкаяння винної. Обставин, що обтяжують відповідальність, суд не вбачає.
Накладаючи адміністративного стягнення, суд ураховує характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, її ставлення до вчиненого, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих провину обставин, майновий стан, враховуючи що застосування штрафу до ОСОБА_1 не становитиме для неї виховної і каральної функції і, в той же час, становитиме порушення найкращих інтересів дитини, шляхом вибуття з родинного бюджету фінансових ресурсів, які б могли бути витрачені матір'ю на утримання дітей, вдосконалення побутових умов тощо, а тому доходить висновку, що ОСОБА_1 потрібно обрати інше, більш м'яке адміністративне стягнення, ніж передбачено ч.2 ст.184 КУпАП, у виді попередження.
Суд уважає за доцільне застосувати ст.69 КК України, призначивши більш м'яке покарання, ніж передбачено санкцією ч.2 статті 184 КУпАП, та яке передбачає Загальна частина КУпАП, у виді попередження, при цьому суд ст.69 КК України в даній справі використовує за принципом аналогії закону, оскільки КПК та КК України найближчий за своєю правовою природою до КУпАП та більш детально встановлює призначення покарання,
На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Машівський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження, а у разі її оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя С. М. Косик