Справа № 405/1480/24
4-с/405/4/24
іменем України
20.03.2024 Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючої судді - Шевченко І.М.
з участю секретаря - Мишевець Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький справу скаргою ОСОБА_1 на дії Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відмови у знятті арешту на нерухоме майно,-
ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою, в якій просить визнати дії Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відмови у знятті арешту на його нерухоме майно неправомірними та зобов'язати вказаний відділ зняти арешт з його нерухомого майна, який накладений постановою б/н від 05.07ю2022 року Ленінським відділом державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції (архівний запис 158522-1492 від 11.07.2002 вх. 632) об'єкт обтяження: будинок за адресою АДРЕСА_1 .
Скаргу мотивує тим, що постановою б/н від 05.07.2002 Ленінським відділом державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, Ковальчук (архівний запис 158522-1492 від 11.07.2022 вх.632) накладено арешт його нерухомого майна, об'єкт обтяження: будинок за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження: 6572436,12.02.2008, що підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 05.02.2024р. № інформаційної довідки 368475314 (розділ Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень).
До органів державної виконавчої служби його ніхто ніколи не викликав, а тому йому нічого не відомо стосовно причин накладення арешту на майно, що належить мені на праві власності.
Вважає, що арешт на нерухоме майно повинен бути знятий з наступних підстав.
У лютому 2024 року він звернувся до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому (правонаступника Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ) з заявою щодо підстав накладення арешту на нерухоме майно, яке йому належить та отримав відповідь про те, що детальну інформацію щодо накладення арешту на майно надати не є можливим, оскільки виконавче провадження та журнали обліку виконавчих проваджень переданих державному виконавцеві знищено, у зв'язку з закінченням терміну зберігання та відповідно до вимог наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями».
Також роз'яснено, що оскільки станом на звернення у відділі відсутні відкриті виконавчі провадження йому рекомендовано звернутися до суду з позовом про зняття арешту з майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення вжитих державним виконавцем. Посилаючись на вказані обставини, норми чинного законодавства, просить задовольнити скаргу.
Ухвалою від 13.03.2024 року відкрито провадження у справі вказаною cкаргою, призначено судове засідання.
В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені, надали суду заяви про розгляд справи без їх присутності, за таких обставин, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про задоволення вимог скарги.
Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Судом встановлено, що постановою б/н від 05.07.2002 Ленінським відділом державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, Ковальчук (архівний запис 158522-1492 від 11.07.2022 вх.632) накладено арешт нерухомого майна ОСОБА_1 , об'єкт обтяження: будинок за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження: 6572436,12.02.2008, що підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 05.02.2024р. № інформаційної довідки 368475314 (розділ Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень).
Як вбачається з листа від 07.02.2024 року вих. № 10637/30.18-26/7 на ім'я ОСОБА_1 Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), надання інформації та копії відповідної постанови стосовно накладення арешту не має можливості, оскільки відповідно до Наказу Міністерства юстиції України за № 1829/5 від 07.06.2017 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2017 року за № 699/30567 «Про затвердження правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.
На момент розгляду скарги стосовно ОСОБА_1 відсутні відкриті виконавчі провадження.
Згідно з вимогами статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (надалі - Закон № 606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою ст. 6 Закону № 606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно з положеннями ст. 11 вказаного Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Приписами ст. 40 ч.1 та ч.2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
У тому випадку, коли виконавець, зокрема, під час відкриття виконавчого провадження, виконав вимоги ст. 56 ч.2 Закону України «Про виконавче провадження» щодо накладення арешту на майно (кошти) боржника, то під час закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, виконавець зобов'язаний застосувати положення ст. 40 ч.2 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа повинен зазначити про зняття арешту з майна (коштів).
Державним виконавцем порушено права скаржника, оскільки на примусовому виконані відсутні відкритті виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 , а наявний арешт майна перешкоджає власнику вільно ним користуватися.
Частиною першою статті 16 ЦК України установлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Частиною другою статті 16 ЦК встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом.
Частиною 2 статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Постановою Верховного Суду від 24.05.2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19) установлено, що якщо позивач є боржником у виконавчому провадженні то він не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Зазначення в скарзі стягувача не надається можливим, так як згідно відповіді, наданої органом державної виконавчої служби, невідомо по якому саме виконавчому провадженню було накладено арешт в 2002 році.
При цьому, суд приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави для визнання дій чи бездіяльності державного виконавця неправомірними, але зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Керуючись ст. ст. 447-453 Цивільного процесуального Кодексу України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на дії Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відмови у знятті арешту на нерухоме майно задовольнити частково.
Зобов'язатиПодільський відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладений постановою № б/н від 05.07.2002 року, винесеною Ленінським ВДВС Кіровоградського міського управління юстиції (архівний запис 158522-1492 від 11.07.2002 вх. 632) об'єкт обтяження: будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Інші вимоги залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Ірина Миколаївна Шевченко