Справа № 442/91/24
"26" березня 2024 р. м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Кущ Т.М.,
при секретарі судового засідання Роман Л.І.,
за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Самбірського міськрайонного суду Львівської області цивільну справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням осіб без їх виклику за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу ,-
29 грудня 2023 року згідно штампу на поштовому конверті ОСОБА_1 звернулася до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 з вимогою про розірвання шлюбу між сторонами, який зареєстровано 25 червня 1998 року у Раневицькій сільській раді Дрогобицького району Львівської області, запис за №4. Позивач вказала, що від даного шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають, проте відповідач відмовляється від звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про розірвання шлюбу в добровільному порядку. Позивач вважає одруження з відповідачем невдалим через розбіжності в характерах, відсутність взаєморозуміння та спільних інтересів, в результаті чого між подружжям втрачено почуття поваги та любові. При цьому, сторони хоч і проживають разом, вже тривалий час не розмовляють один з одним та не ведуть спільне господарство. За таких обставин позивач вимушена була звернутися до суду із відповідним позовом, посилаючись на те, що подальше спільне життя з відповідачем і збереження шлюбу є неможливим, оскільки суперечить її інтересам. Крім того, у заяві позивач прохає стягнути з відповідача суму понесених судових витрат (а.с.2-4).
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 січня 2024 року цивільну справу за вищевказаним позовом передано для розгляду за підсудністю до Самбірського міськрайонного суду Львівської області (а.с.16).
31 січня 2024 року зазначена справа надійшла на адресу Самбірського міськрайонного суду Львівської області (а.с.18).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 січня 2024 року дану справу передано судді Кущ Т.М. (а.с.20).
Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 01 лютого 2024 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті з повідомленням сторін без їх виклику на 26 березня 2024 року (а.с.21).
Позивач ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.23), клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не подавала. Разом з тим, за змістом позовної заяви прохала суд позов задовольнити, розірвати шлюб та не надавати строк для примирення (а.с.2-4).
Відповідач ОСОБА_2 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.24), заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не подавав, правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Виходячи з положень ч.5 ст.279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.1 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10.
Суд, з'ясувавши позицію позивача, викладену в позовній заяві, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та надавши їм належну оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до положень частин 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Із свідоцтва про одруження вбачається, що сторони одружились 25 червня 1998 року у Раневицькій сільській раді Дрогобицького району Львівської області, про що в Книзі реєстрації актів про одруження 25 червня 1998 року зроблено запис за №4 (а.с.5).
Від даного шлюбу сторони мають одну спільну повнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Неповнолітніх дітей сторони не мають (а.с.2-4,20).
З письмових пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що сторони тривалий час не підтримують подружніх стосунків, не проживають разом та не ведуть спільного господарства, шлюб фактично розпався та носить формальний характер. При цьому, позивач вважає подальше спільне життя і збереження шлюбу між ними неможливим, а відповідач ОСОБА_2 відмовляється добровільно звернутись до органу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про розірвання шлюбу в позасудовому порядку (а.с.2-4).
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач ОСОБА_2 правом подати відзив на позовну заяву не скористалався, будь-яких заперечень проти позову з посиланням на відповідні докази не надав, проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження не заперечував.
Таким чином, на переконання суду, відповідач ОСОБА_2 вищезазначені обставини у справі не оспорював, фактично їх визнав, тому у відповідності до вимог ч.1 ст.82 ЦПК України такі обставини не підлягають доказуванню.
Згідно положень статті 111 Сімейного кодексу України (далі - СК України) суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Позивач ОСОБА_1 прохала позов задовольнити, за змістом позову письмово заперечувала проти надання подружжю строку для примирення (а.с.2-4).
Відповідач ОСОБА_2 клопотань про надання подружжю строку для примирення не заявляв.
За таких обставин суд вважає, що сторони не виявили бажання зберегти подружні відносини.
Спору про поділ спільного майна подружжя між сторонами на час розгляду даної справи немає.
Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За такої сукупності обставин у справі суд дійшов висновку, що причини, які спонукали позивача ОСОБА_1 на розірвання шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між ними є неможливим, воно суперечить інтересам кожного з подружжя, а тому позов підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач ОСОБА_1 у зв'язку з реєстрацією шлюбу змінила своє дошлюбне прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » (а.с.5).
Разом з тим, позивач ОСОБА_1 прохала суд після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_5 » (а.с.4).
Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити прізвище «ОСОБА_5 ».
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позов ОСОБА_1 задоволено, суд в порядку ст.141 ЦПК України має підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача понесених нею судових витрат в сумі 1073 грн. 60 коп., а саме, в межах суми сплаченого судового збору при пред'явленні позову до суду (а.с.1).
Керуючись стст.24,110-113 СК України, стст.12-13,76-82,141,247,259,263-268,274,279 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Раневичі Дрогобицького району Львівської області (зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Дрогобицьким РВ УМВС України у Львівській області від 11 вересня 1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Бабино Самбірського району Львівської області (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), зареєстрований 25 червня 1998 року у Раневицькій сільській раді Дрогобицького району Львівської області, запис за №4 від 25 червня 1998 року, які не мають спільних неповнолітніх дітей.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 й надалі іменуватися цим самим прізвищем.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Дрогобицьким РВ УМВС України у Львівській області від 11 вересня 1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) суму понесених судових витрат в розмірі 1073 (однієї тисячі сімдесяти трьох) гривень 60 (шістдесяти) копійок.
Рішення суду відповідно до частини 1 статті 273 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Т.М. Кущ