Справа № 308/5290/24
25 березня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 подану в особі уповноваженого представника ОСОБА_3 на постанову дізнавача Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 30.12.2023 року про закриття кримінального провадження №120230780300001229 від 25.11.2023, -
22 березня 2024 року до Ужгородського міськрайонного суду надійшла скарга ОСОБА_2 подану в особі уповноваженого представника ОСОБА_3 на постанову дізнавача Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 30.12.2023 року про закриття кримінального провадження №120230780300001229 від 25.11.2023.
Згідно зі скаргою та додатками до неї вбачається, що постановою дізнавача Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 30.12.2023 року було закрито кримінальне провадження №120230780300001229 від 25.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Заявник зазначає, що безпосередньо оскаржувану постанову потерпілий отримав у дізнавача 18.03.2024 року.
З огляду на це, представник потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить слідчого суддю: поновити строк на оскарження постанови дізнавача Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 30.12.2023 року у кримінальному провадженні №120230780300001229 від 25.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України; скасувати постанову дізнавача Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 30.12.2023 року у кримінальному провадженні №120230780300001229 від 25.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 22 березня 2024 справа передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_1
Судовому розгляду скарги передує процесуальна діяльність слідчого судді, метою якої є належна організація та ефективне проведення її розгляду. Ознайомившись зі скаргою та додатками до неї, слідчий суддя дійшов висновку, що скаргу належить повернути, з огляду на таке.
Статтею 7 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) серед основних засад кримінального провадження, передбачено забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, зміст якого розкривається у ст. 24 КПК.
Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 304 КПК скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Згідно з п.3 ч. 2 ст. 304 КПК скарга повертається, якщо: вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Згідно зі ст. 113 КПК процесуальні строки - це встановлені, зокрема, законом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК.
Відповідно до ч. 3, 5, 7 ст. 115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день.
З наданих матеріалів вбачається, що скарга на постанову про закриття кримінального провадження подана до слідчого судді, вже поза строком її оскарження, порушивши питання про його поновлення.
Розглядаючи питання поважності пропуску строків звернення зі скаргою, слідчий суддя дійшов наступного.
Правило дотримання десятиденного строку на оскарження до слідчого судді рішення дізнавача має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Суд звертає увагу, що у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави.
Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності.
Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
При цьому особа, яка бажає подати скаргу має діяти сумлінно для того щоб ефективно реалізувати своє право.
Відповідно до положення ст. 116 КПК України, процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на оскарження рішення слідчого, дізнавача до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) в межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
З урахуванням наведеного слід зазначити, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов'язаний указати обґрунтовані та об'єктивні підстави, за яких пропущений строк підлягає поновленню.
Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд слідчого судді, суду. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом, прокурором, слідчим суддею, судом проміжку часу.
Як вбачається зі скарги, 18.03.2024 року потерпілий у дізнавача Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області отримав постанову від 30.12.2023 року про закриття кримінального провадження №120230780300001229 від 25.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України. Однак, в матеріалах скарги відсутні докази на підтвердження дати отримання ОСОБА_2 даної постанови дізнавача Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 30.12.2023 року, тобто дану обставину заявник жодними доказами не підтверджує. Крім того, з матеріалів скарги не можливо встановити коли саме потерпілий отримав копію оскаржуваної постанови, доказів того, що дана постанова від 30.12.2023 року була отримана ним саме 18.03.2024 року заявником суду не надано.
Слідчий суддя звертає увагу, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що заявник не зазначив наявність обставин, які б об'єктивно перешкоджали йому реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку та не підтвердив наявність таких належними доказами.
За таких обставин, враховуючи тривалий пропуск строку, не доведення поважності причин пропуску строку, невжиття заявником передбачених КПК України розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) в межах процесуального строку, слід виходити з того, що у цій справі підстави для поновлення строків для оскарження постанови дізнавача Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 30.12.2023 року про закриття кримінального провадження №120230780300001229 від 25.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України відсутні.
Так, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
З урахуванням вищенаведеного, приходжу до висновку, що скаргу слід повернути скаржнику, оскільки така подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою ст.304 КПК України, а підстав для його поновлення слідчий суддя за заявою особи не знайшов, оскільки зазначені такі скаржником у поданій скарзі не відповідають ознакам поважності.
Таким чином, слідчий суддя, дійшов висновку, що скаргу ОСОБА_2 подану в особі уповноваженого представника ОСОБА_3 на постанову дізнавача Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 30.12.2023 року про закриття кримінального провадження №120230780300001229 від 25.11.2023 необхідно повернути заявнику та роз'яснити заявнику, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Відмовити ОСОБА_2 в особі представника скаржника, адвоката ОСОБА_3 у поновленні строку на оскарження постанови дізнавача Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 30.12.2023 року про закриття кримінального провадження №120230780300001229 від 25.11.2023.
Скаргу ОСОБА_2 подану в особі уповноваженого представника ОСОБА_3 на постанову дізнавача Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 30.12.2023 року про закриття кримінального провадження №120230780300001229 від 25.11.2023 разом із доданими до неї матеріалами повернути заявнику.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її постановлення.
Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1