Ухвала від 25.03.2024 по справі 160/27552/23

УХВАЛА

25 березня 2024 року

м. Київ

справа №160/27552/23

адміністративне провадження № К/990/10761/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бучик А.Ю.,

суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі №160/27552/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними, скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії МВС України, Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», ІНФОРМАЦІЯ_2 , Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України у відношенні нього з 01.10.2020 по 31.01.2023 включно, щодо: підготовки, розроблення, аналізу, погоджень і консультацій, розгляду, узгодження, прийняття, підписання, затвердження, реєстрації, оформлення, подання до територіальних органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; підготовки, розроблення, аналізу, погоджень і консультацій, розгляду, узгодження, прийняття, підписання, затвердження, реєстрації, оформлення, подання, надсилання листа про відмову в підготовці, оформленні та поданні документів для призначення пенсії за вислугу років; неналежного забезпечення призначення, нарахування та виплати пенсії; неналежного забезпечення соціального захисту (соціального забезпечення);

- скасувати рішення Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» №33/24-2426 від 31.05.2022 у формі листа «Про направлення документів» про відмову в підготовці та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення йому пенсії документів;

- скасувати рішення Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» №33/24-2427 від 31.05.2022 у формі листа «Про надання відповіді» про відмову в підготовці та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів щодо позивача;

- зобов'язати МВС України, Державну установу «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області всі без винятку документи, необхідні для призначення позивачу пенсії відповідно до пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» у редакції від 04.07.2002 з 01.10.2020 по 31.01.2023 включно;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області після отримання документів здійснити призначення, нарахування та виплату пенсії позивачу відповідно до пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» в редакції від 04.07.2002, без обмеження граничного розміру, з проведенням нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів відповідно до частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у подальшому щомісячно проводити відповідні виплати, починаючи з 01.10.2020 по 31.01.2023 включно, з врахуванням фактично виплачених сум, до змін у законодавстві, які передбачають збільшення виплат;

- стягнути солідарно з МВС України, Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», ІНФОРМАЦІЯ_2 , Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України на користь позивача моральну шкоду в сумі 400000 грн;

- зобов'язати МВС України, Державну установу «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», ІНФОРМАЦІЯ_3 , Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Державну казначейську службу України подати до суду звіт про повне виконання судового рішення протягом місячного строку з моменту набрання законної сили рішенням суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024, позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» щодо направлення заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 04.12.2021 з додатками до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.12.2021 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.12.2021 відповідно до пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».

20.03.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі №160/27552/23.

У поданій касаційній скарзі позивач з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Предметом оскарження у даній справі є відмова у підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документів, необхідних для призначення позивачу пенсії за вислугу років.

Частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

У даній справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У поданій касаційній скарзі скаржник детально описує обставини справи, наводить норми законодавства, прописує по тексту скарги уривки з різних постанов Верховного Суду проте взагалі не зазначає про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.

Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.

Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону.

Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі №160/27552/23.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. Ю. Бучик

Н.В. Коваленко

Судді: А. І. Рибачук

Попередній документ
117922814
Наступний документ
117922816
Інформація про рішення:
№ рішення: 117922815
№ справи: 160/27552/23
Дата рішення: 25.03.2024
Дата публікації: 27.03.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (25.04.2024)
Дата надходження: 23.10.2023
Розклад засідань:
29.02.2024 11:30 Третій апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЛУКМАНОВА О М
суддя-доповідач:
ЛУКМАНОВА О М
РЯБЧУК ОЛЕНА СЕРГІЇВНА
суддя-учасник колегії:
БОЖКО Л А
ДУРАСОВА Ю В