25 березня 2024 року
м. Київ
справа №420/12565/23
адміністративне провадження № К/990/9818/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024 у справі №420/12565/23 за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 про припинення права на виконання будівельних робіт, скасування реєстрації декларації про готовість об'єкта до експлуатації,
Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулося до суду з позовом, в якому просило:
- припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 22.06.2022 №ОД 051220622401 «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 без зміни цільового призначення та геометричних розмірів фундаментів у плані» за адресою: АДРЕСА_1 ;
- скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 05.07.2022 №ОД 101220705929 «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 без зміни цільового призначення та геометричних розмірів фундаментів у плані» за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 позов задоволено.
Припинено право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 22.06.2022 №ОД 051220622401 «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 без зміни цільового призначення та геометричних розмірів фундаментів у плані» за адресою: АДРЕСА_1 .
Скасовано реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 05.07.2022 №ОД 101220705929 «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 без зміни цільового призначення та геометричних розмірів фундаментів у плані» за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
13.03.2024 до Верховного Суду через систему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024 у справі №420/12565/23.
Вирішуючи питання прийняття касаційної скарги Верховний Суд виходить з такого.
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Розгляд справи в суді першої інстанції відбувався за правилами загального позовного провадження.
Предметом спору у вказаній справі є припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 22.06.2022 №ОД 051220622401 «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 без зміни цільового призначення та геометричних розмірів фундаментів у плані» за адресою: АДРЕСА_1 та скасування реєстрації про готовність об'єкта до експлуатації без зміни цільового призначення та геометричних розмірів фундаментів у плані.
Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Із змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що Верховний Суд вже викладав у постанові від 19.09.2018 у справі №804/1510/16, від 02.10.2018 у справі №465/1461/16, від 07.11.2019 у справі №916/2825/18 висновки щодо питання правильного застосування норм права, порушених у касаційній скарзі і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до таких висновків.
Так у згаданих постановах Верховний Суд вказав, що зі змісту положень статті 41 Закону № 3038-VI та Порядку № 553 вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, заходи, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб'єктами підготовчих та будівельних робіт.
Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об'єктів, які знаходяться в процесі будівництва. Виключенням із цього загального правила є випадки виявлення факту самочинного будівництва у зв'язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об'єкту.
За правилами статті 26 Закону № 3038-VI завершальним етапом будівництва об'єкта містобудування є реєстрація права власності на такий об'єкт. З огляду на викладене, реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку вчинення позивачем дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт.
Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання.
Суд апеляційної інстанції переглянув рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 відповідно до такої правової позиції Верховного Суду, та встановив у справі, яка переглядається, що на даний час підготовчі та будівельні роботи на спірному об'єкті завершені та зареєстровано право власності, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухому майно про реєстрацію права власності.
З огляду на закінчення будівельних робіт підстави для припинення права на їх виконання - відсутні.
Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об'єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об'єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.
Практика застосування норм права у подібних правовідносинах є сталою і неодноразово застосована під час вирішення справ з подібними правовідносинами, зокрема у постановах Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №420/1674/19, від 01.06.2022 у справі №420/7511/19.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи та досліджених доказів, скаржник цитує уривки з постанов Верховного Суду, прийнятих у порядку господарського та цивільного судочинства, що не є належних обґрунтуванням підстави касаційного оскарження передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права також є безпідставним, оскільки ним належним чином не обґрунтовано заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 КАС України.
За таких обставин, за правилами пункту 6 частини 1 статті 333 КАС України у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтями 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024 у справі №420/12565/23.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. Ю. Бучик
Н.В. Коваленко
Судді:
А.І. Рибачук