26 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/5283/23 пров. № А/857/186/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Глушка І.В., , Матковської З.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року (ухвалене головуючим - суддею Мірінович У.А. у м. Тернопіль) у справі № 500/5283/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення №192450005371 від 01.03.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову позивачу в призначенні пенсії;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до загального страхового стажу позивача періоди роботи з 14.07.1992 по 01.01.1999, та призначити пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 21.02.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області повідомлено позивача, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №192450005371 від 01.03.2023 їй відмовлено у призначенні пенсії за віком з підстав недостатності страхового стажу.
За доданими документами до страхового стажу позивача зараховано 26 років 05 місяців 06 днів, та не зараховано періоди роботи:
згідно трудових книжок НОМЕР_1 , БЕЛ №0200003 та довідки про стаж №1/2.3 від 11.01.2023 оскільки прізвище в трудових книжках на титульній сторінці та довідці «Рупека» не відповідає прізвищу « ОСОБА_2 » у витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища;
з липня 1987 по 20.03.2000 згідно довідки №03-01/2/142 від 10.02.2023 оскільки у довідці не зазначено по батькові. Даний період зараховано за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Позивач вважає рішення відповідача протиправними, а тому звернувся до суду із даним позовом.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що за результатами заяви щодо призначення позивачу пенсії за віком, Пенсійний фонд зафіксував відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 виявлені розбіжності (невідповідності) у поданих документах, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для призначення такої пенсії позивачу, так як Пенсійний фонд не наділений правом усунення таких розбіжностей, зокрема шляхом встановлення фактів, що мають юридичне значення. В даному випадку щодо встановлення правильності записів прізвища позивача у актах цивільного стану, а саме у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища особи та її трудових книжок НОМЕР_1 , БЕЛ №0200003, зокрема, після реєстрації шлюбу.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржила відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити повністю.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що позивач, ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Панасовичі Березовського району Брестської області (Білоруська Радянська Соціалістична Республіка).
Відповідно до наданого до позовної заяви Свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 25.02.1963, прізвище позивача « ОСОБА_2 ».
Відповідно до Свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_3 від 13.09.1986, дівоче прізвище позивача вказано «Рупека» однак воно містить ознаки виправлень чорнильною ручкою.
Водночас, у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища зареєстроване прізвище позивача до шлюбу « ОСОБА_2 », що підтверджується відповідним витягом №00038591408 (арк. справи 18), а відповідно до долученого до матеріалів судової справи перекладу з білоруської мови Свідоцтва про навчання у середній загальноосвітній школі № НОМЕР_4 , прізвище позивача «Рупєка».
Відповідно до трудових книжок НОМЕР_1 , БЕЛ №0200003 (арк. справи 29-40) НОМЕР_5 прізвище позивача «Рупека» - «Ліхва».
Судом встановлено, що 21.02.2023 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
За результатами розгляду заяви від 21.02.2023, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, прийнято рішення №192450005371 від 01.03.2023, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком з підстав недостатності страхового стажу.
Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії за віком, відповідач вказав, що до страхового стажу позивача, за доданими документами, зараховано 26 років 05 місяців 06 днів, при необхідному 30 років.
При цьому, відповідачем, за результатом розгляду документів та заяви позивача, не враховано до страхового стажу періоди трудової діяльності згідно трудових книжок НОМЕР_1 , БЕЛ №0200003 та довідки про стаж №1/2.3 від 11.01.2023 оскільки згідно представлених документів виявлено розбіжності у прізвищі в трудових книжках позивача, а саме: на титульній сторінці та довідці «Рупека» не відповідає прізвищу зареєстрованому у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища « ОСОБА_2 ».
Не погодившись із діями відповідача, позивач звернулася до суду із позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV).
Спірні правовідносини врегульовані Законом №1058-IV, яким визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг.
Відповідно до ст. 1 Закону №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 1 ст. 9 Закону України № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
В ч. 1 ст. 24 Закону №1058-ІV зазначається, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною 4 ст. 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком №22-1.
Згідно пункту 2.1. Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж; 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення); 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи; 5) документи, які засвідчують особливий статус особи; 6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу І цього Порядку).
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє, зокрема, копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідно до наданого до позовної заяви ОСОБА_1 свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 25.02.1963, зазначено прізвище « ОСОБА_2 » (арк. справи 19).
Відповідно до Свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_3 від 13.09.1986, дівоче прізвище позивача вказано «Рупека», однак, воно містить ознаки виправлень чорнильною ручкою.
Водночас, у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища зареєстроване прізвище позивача до шлюбу « ОСОБА_2 », що підтверджується відповідним витягом №00038591408 (арк. справи 18), а відповідно до долученого до матеріалів судової справи перекладу з білоруської мови Свідоцтва про навчання у середній загальноосвітній школі № НОМЕР_4 , прізвище позивача «Рупєка».
Відповідно до трудових книжок НОМЕР_1 , БЕЛ №0200003 (арк. справи 29-40) НОМЕР_5 прізвище позивача «Рупека» - «Ліхва».
Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 №2398-VI врегульовані відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням.
Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 №2398-VI визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до цього Закону, Цивільного та Сімейного кодексів України та інших актів законодавства органами державної реєстрації актів цивільного стану.
Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за № 55/18793 затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання.
Пунктом 1.7. Правил визначено, що зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил.
Відтак, враховуючи те, що за результатами заяви щодо призначення позивачу пенсії за віком, Пенсійний фонд зафіксував відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 виявлені розбіжності (невідповідності) у поданих документах, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для призначення такої пенсії позивачу, так як Пенсійний фонд не наділений правом усунення таких розбіжностей, зокрема шляхом встановлення фактів, що мають юридичне значення. В даному випадку щодо встановлення правильності записів прізвища позивача у актах цивільного стану, а саме у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища особи та її трудових книжок, зокрема, після реєстрації шлюбу.
Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі № 500/5283/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді І. В. Глушко
З. М. Матковська