25 березня 2024 року Справа № 480/654/24
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Осіпова О.О., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення та бездіяльності протиправними,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
1. Визнати протиправними та такими, що порушують права гарантовані статтею 17 Конституції України та статтею 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2012-ХІІ, рішення та бездіяльність об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не надання ОСОБА_1 та членам його сім'ї жилого приміщення для постійного проживання або грошової компенсації за належне до отримання жиле приміщення.
2. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 та членів його сім'ї матеріальну шкоду завдану незаконним рішенням та бездіяльністю об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі компенсації за належне до отримання жиле приміщення встановленому постановою Кабінету міністрів України від 2 вересня 2015 р. № 728 "Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян".
Також просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.
До суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання мотивоване тим, що позивач вже звертався до суду за захистом своїх прав з тим самим предметом позову та підстав, викладених на їх обгрунтування. Отже відповідач вважає, що предмет та підстави спірних правовідносин у цій справі є тотожними із справою №480/5636/22. Тому просить, залишити позовну заяву без розгляду відповідно до п.3 ч. 1 ст 240 КАС України.
Пазивач надав свої зарпречення щодо заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду зазначивши, що справи 480/5636/22 та №480/654/24 не є тотожними, оскільки в останній справі позивач заявляє вимогу про відшкодування матеріальної шкоди, завданої протиправними діями відповідача, з метою відновлення порушених прав гарантованих статтею 12 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оскільки відповідач не повідомляв його про видленні кошти на виплату компенсації за належне до отримання жиле приміщення.
Суд, перевіривши доводи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з нормами ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки та обов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (п.3 ч. 2 ст. 44 КАС України).
Частиною 2 ст. 166 КАС України передбачено, що заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Відповідач через систему ЄСІТС надіслав до суду заяву про залишення позову без розгляду відповідно до п. 3 ч. 2. ст. 240 КАС України.
Згідно вказаної норми суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті (ч. 2 ст. 240 КАС України).
Суд встановив, що рішенням Сумського окружного адміністативного суду від 09.12.2022 р. у справі №480/5636/22 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Квартирно-експлуатаційного відділу міста Суми, Головного квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України, Міністерства оборони України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії відмовлено.
В подальшому, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.12.2022 по справі №480/5636/22 - без змін.
За змістом частини першої статті 14 КАС України судові рішення, якими закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюються іменем України.
Закінчення розгляду справи у розумінні цієї норми права є вирішення спору по суті судом першої, апеляційної або касаційної інстанції, у тому числі прийняття постанови щодо частини позовних вимог відповідно до частини першої статті 164 КАС України, ухвалення додаткового судового рішення (стаття 168 КАС України) або в разі, якщо під час попереднього провадження відповідач визнав позов (частина четверта статті 121 КАС України), та вирішення вимоги апеляційної та касаційної скарг.
Відтак спір у справі №480/5636/22 вже розглянуто та прийнято рішення 09.12.2022, яке набрало закононної сили 29.06.2023 р., що унемживлює залишення позову без розгяду на підставі п. 3 ч. 2 ст. 240 КАC України, оскільки справа 480/5636/22 вже розглянута, рішення в ній набрало законної сили, отже, у провадженні цього або іншого суду не має справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Суд зазначає, що предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Предметом спірних правовідносин у справі №480/5636/22 була вимога щодо отримання позивачем житлового приміщення для постійного проживання або грошової компенсації за належне до отримання житлове приміщення для постійного проживання при настанні черги, а також невиплата грошової компенсації за піднайом житла в 2022 році.
Предметом спору цієї справи є виплата позивачу саме матеріальної шкоди, яка завдана незаконими рішеннями та бездіяльністю відповідача.
Щодо підстав спору, то у справі №480/5636/22 позивач свої вимоги обгрунтовував тим, що об'єднана житлова комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 своїм рішенням №6 від 06 травня 2021 року перенесли позивача у черзі на квартирному обліку при ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого він та члени його родини при настанні черги не отримали житло. Рішенням Зарічного районний суд міста Суми рішенням від 11 жовтня 2021 року в справі № 591/3849/21 позивача поновленно в черзі. У зв'язку з цим у позивача виникло право на отримання житлового приміщення для постійного проживання або грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081, Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 728, та Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 року №380.
У справі №480/654/24 позивач зазначив, що у зв'язку з незаконними рішеннями та бездіяльністю відповідача, а саме неповідомлення позивача про надання рапорту щодо отримання компенсації, він втратив можливість отримавати житлове приміщення для постійного проживання або грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення, а отже має право на отримання матеріальної шкоди.
Відтак, предмет і підстави позовів у цих справах відрізняються.
Отже, суд відхиляє позицію відповідача щодо тотожності предмету спірних правовідносин та підстав, викладених у позовній заяві у справах №480/5636/22 та №480/654/24, оскільки тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Дана позиція викладена у постанові Верховного суду у складі суддів Касаційного адміністратиного суду у справі №140/559/22 від 06.02.2023 року.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про залишення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст. 122, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №480/654/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя О.О. Осіпова