про відмову у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення
25 березня 2024 року Справа № 480/2458/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Соп'яненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради №2639-МР від 23.12.2021 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910136300:09:010:0004, площею 0,1000 га. Зобов'язано Сумську міську раду повторно розглянути в установленому законом порядку заяву (клопотання) ОСОБА_1 з доданими документами від 26.08.2021 про надання дозволу на розроблення документації щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,1 га за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910136300:09:010:0004 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та відповідно до вимог ст.118 ЗК України прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.08.2023 апеляційну скаргу Сумської міської ради залишено без задоволення, а судове рішення без змін.
05.03.2024 від позивача до суду надійшла заява про встановлення судового контролю, в якій зокрема просив зобов'язати Сумську міську раду подати у 10 - денний строк звіт про виконання судового рішення відповідно до вимог ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідач листом від 06.02.2024 з вих. № П-2142/06.01-21 повідомила позивача, що його звернення від 07.09.2023, зареєстроване за № 4894/03.02.-07 від 12.09.2023, розглянуте Сумською міською радою. Прийнято рішення від 31 січня 2024 року № 4434-МР "Про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність". Позивач вважає, що рішення прийняте з порушенням строків визначених ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" та зазначає, що такий строк розгляду звернення є невиконанням рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі № 480/2458/22.
Перевіривши матеріали справи та доводи поданої заяви позивача, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Частиною 4 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Згідно зі ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
З аналізу наведених вище норм вбачається, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З наведених положень КАС України вбачається, що суд наділений правом встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі наділений правом. Тобто, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 зазначив, що, ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Таким чином, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем виконавчий лист у справі не отримано, ним не надано суду докази звернення судового рішення до примусового виконання. Тобто позивачем не вичерпано можливості виконання судового рішення у загальному порядку, встановленому законом. Докази того, що загальний порядок виконання рішення суду не дав очікуваного результату, або відповідач створює перешкоди для його виконання відсутні.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Соп'яненко