26 березня 2024 р. Справа № 480/7781/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко І.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,
представника позивача - Петрищева О.О.,
представника відповідача-2 - Ричкаля С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправними та скасування постанов,-
У провадженні Сумського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), в якій позивач просить:
1) визнати протиправними та скасувати постанову старшого державного виконавця Ковпаківського ВДВС у м. Суми Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) Ясенок І.Ю. від 23.03.2020 року №39091609 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 81 680,21 грн. та постанову від 23.03.2020 року №20379630 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 55 609,19грн.;
2) визнати протиправними та скасувати постанов головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Ричкаля С.П. від 16.12.2020 року №63947797 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 81680,21грн. виконавчого збору та від 16.12.2020 року №63947462 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 55609,19грн.виконавчого збору.
До позову представником позивача було додано заяву про поновлення строку на звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 14.08.2023, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023, позовну заяву повернуто позивачу. Втім постановою Верховного Суду від 25.01.2024 ухвалу першої інстанції та постанову апеляційної інстанції скасовано, а справу направлено до Сумського окружного адміністративного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, передбачених ст. ст. 268, 269, 270-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, судове засідання призначено на 29.02.2024.
Крім того, вказаною ухвалою було витребувано у відповідачів додаткові докази у справі та ухвалено вирішити заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду під час розгляду справи по суті (т.1 а.с.143-144).
Ухвалою суду від 29.02.2024 за клопотаннями представників відповідачів судове засідання відкладено на 12.03.2024 о 10:00год. (т.1, а.с.180), а засідання 12.03.2024 перенесено на 25.03.2024 у зв'язку з оголошенням сигналу повітряної тривоги у Сумській області, що тривала з 08:49год. по 13:46год. (т.2 а.с.19).
08.03.2024 представником ОСОБА_1 через систему Електронний суд до суду подано заяву про відвід судді Шевченко І.Г. (т.1 а.с.188-189), що була передана на розгляд судді 11.03.2024.
Заява вмотивована наявністю обставин, що викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді. Такими обставинами, на думку представника позивача, є вчинення суддею дій направлених на користь відповідачів, зокрема, вжиття заходів не передбачених КАС України з метою пошуку підстав для повернення позовної заяви позивачу.
Так, з посиланням на зміст ухвал Сумського окружного адміністративного суду по справі №480/7781/23 від 28.07.2023 про залишення позовної заяви без руху та від 14.08.2023 про повернення позовної заяви, представник позивача вказує, що суддею без відповідного клопотання сторони у справі, проаналізовано дані комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" щодо участі представника позивача в судових засіданнях у справі №480/6070/21, які в подальшому використано, як підставу для повернення позовної заяви.
Таким чином, вважає, що суддею на власний розсуд ціленаправлено вивчалась матеріали справи №480/6070/21, які процесуально не пов'язані із позовною заявою ОСОБА_1 . Такі дії, на думку представника позивача, викривають надмірну зацікавленість суду та явно порушують принцип рівності сторін.
Також, відмітив, що суддя Шевченко І.Г. підтвердила свої дружні стосунки з в.о. заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Тимофєєвою Тетяною Іванівною, постановивши ухвалу (справа №480/4837/21), про самовідвід з цих підстав, зазначивши про "можливість виникнення сумнівів у неупередженості або об'єктивності судді під час розгляду справи".
Представник позивача вважає, що саме через дружні стосунки з керівництвом відповідача судді і стало відомо про наявність іншого рішення суду, прийнятого не на користь Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), (справа №480/6070/21), та в порушення норм КАС України проведено додаткові дії щодо аналізу даних комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" в конкретному напрямку.
Відповідно до положень ч.ч.3,4 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ч.3).
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (абзац 1 ч.4 ст.40 КАС України).
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (абзац 2 ч.4 ст.40 КАС України).
Враховуючи, що заява про відвід судді була подана представником позивача пізніше ніж за три робочі дні до засідання, призначеного на 12.03.2024, то в силу приписів абзацу 2 частини 4 статті 40 КАС України така заява вирішується судом, що розглядає справу, тобто суддею Шевченко І.Г.
В судовому засіданні представник позивача подану заяву про відвід судді Шевченко І.Г. підтримав та просив його задовольнити.
Представник Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Представник Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в судовому засіданні у вирішенні поданої заяви про відвід покладався на розсуд суду.
Заслухавши представників сторін, дослідивши подану заяву про відвід головуючого судді Шевченко І.Г., суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Практика цього Суду свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").
ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").
Так, підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч.4 ст.36 КАС України).
Згідно з ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Однією з підстав заявленого представником позивача відводу головуючому у справі судді Шевченко І.Г. вказано те, що при винесенні ухвали від 28.07.2023 про залишення позовної заяви без руху та ухвали від 14.08.2023 про повернення позовної заяви, головуючим суддею без відповідного клопотання сторони у справі було проаналізовано дані комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" щодо участі представника позивача в судових засіданнях у справі №480/6070/21, які в подальшому використано як підставу для повернення позовної заяви.
Щодо таких обґрунтувань відводу, суд зазначає, що відповідно до п.6 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує серед іншого чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
У свою чергу суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо 2) у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі; 4) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (п.2,4 ч.1 ст. 170 КАС України).
А згідно із п.5 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Тобто, на виконання вказаних норм, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, наявність чи відсутність факту звернення позивача, у тому числі через представника, з таким позовом до суду раніше. Таким чином, доводи представника позивача про те, що суддею на власний розсуд ціленаправлено проаналізовано дані комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" та матеріали справи №480/6070/21, є необґрунтованими.
Посилання представника позивача в обґрунтування наявності підстав для відводу головуючого судді на ухвалу судді про самовідвід у справі №480/4837/21 є також неґрунтовним, оскільки зазначена ухвала була постановлена суддею Шевченко І.Г. в межах розгляду зовсім іншої судової справи та не має ніякого відношення до розгляду позовної заяви ОСОБА_1 по цій справі. Натомість жодна з оскаржуваних постанов у цій справі заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Тимофєєвою Тетяною Іванівною прийнятою не була.
Відтак, доводи про те, що саме дружні стосунки головуючого у цій справі судді Шевченко І.Г. з заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Тимофєєвою Тетяною Іванівною стали підставою для дослідження обставин рішення суду №480/6070/21 при винесенні ухвали від 28.07.2023 про залишення позовної заяви без руху та ухвали від 14.08.2023 про повернення позовної заяви у цій справі ґрунтується лише на суб'єктивних припущеннях представника позивача та не містить об'єктивних доводів на підтвердження обставин для відводу судді на підставі статті 36 КАС України.
Відтак, представником позивача у поданій заяві, яку підтримав в судовому засіданні, не наведено і не доведено підстав, які б свідчили про пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду справи. Заява не містить посилання на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь головуючого судді Шевченко І.Г. у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 КАС України, а доводи заяви зводяться до припущень та не доводять наявності обставин, які викликали б сумнів у неупередженості або об'єктивності судді при розгляді справи.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про відвід головуючого судді Шевченко І.Г. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 36-41, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника позивача про відвід головуючого судді у адміністративній справі №480/7781/23 за позовом ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя І.Г. Шевченко