з питання розгляду справи в порядку загального позовного провадження
26 березня 2024 року м. Рівне №460/1773/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом
Головного управління ДПС у Рівненській області
доОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 22215,75 грн.
Ухвалою суду від 28.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
25.03.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заявив клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.
При вирішенні вказаного клопотання, суд виходить із такого.
Згідно з ч.2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій вказаної статті.
Так, відповідно до ч.4 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За правилами ч.4 ст.12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Судом встановлено, що вказана справа не належить до справ, які в силу вимог ч.4 ст.12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, а також справ, які відповідно до ч.4 ст.257 КАС України не можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.
Поряд з цим, згідно із ч.3 ст.257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з п.10 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частинами 5, 6 ст.262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.4 ст.260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Суд звертає увагу на те, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч. 3 ст.12 КАС України).
В свою чергу, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч.2 ст.12 КАС України).
При цьому, зазначення мети об'єктивного з'ясування обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, також того, що розгляд судом справи за правилами спрощеного провадження може привести до порушення норм матеріального та процесуального права, не є обставинами, що свідчать про складність даної справи та не є обставинами, які свідчать про недоцільність розгляду справи у спрощеному позовному провадженні.
Натомість твердження відповідача про неможливість надати суду докази у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження суд оцінює критично та відхиляє як безпідставні, позаяк право подавати до суду докази на обґрунтування чи спростування спірних правовідносин не залежить від порядку розгляду справи (в загальному чи спрощеному позовному провадженні).
Зважаючи на те, що представником відповідача не обґрунтована необхідність розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення цього клопотання.
Також суд звертає увагу, що у випадку необхідності з'ясування відповідних обставин справи чи витребування додаткових доказів, суд вживатиме відповідних процесуальних заходів на підставі положень КАС України.
Керуючись статтями 12, 241, 248, 256, 257, 260, 262, КАС України, суд
Клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишити без задоволення.
Ухвала окремо не оскаржується та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Н.С. Гудима