Справа № 420/9032/24
26 березня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хурса О.О., перевіривши адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор», в якому позивач просить суд:
-визнати протиправним та скасувати наказ державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» від 24.01.2023 № 4/ОС «Про особовий склад» в частині звільнення старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора І категорії відділу режиму і безпеки, 24.01.2023.
-поновити ОСОБА_1 на посаді молодшого інспектора І категорії відділу режиму і безпеки державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» з 24.01.2023.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суд вважає, що позивачем поданий позов, який не відповідає вказаним вимогам та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Так, позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» від 24.01.2023 № 4/ОС «Про особовий склад».
Проте з позовною заявою до суду позивач звернувся лише 21.03.2024 (дата формування документа в системі Електронний суд), тобто з пропуском місячного строку звернення до суду понад 1 рік.
Суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Дотримання строків звернення до суду з позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків.
Таким чином, відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Тобто заява про поновлення пропущеного строку оформлюється окремою заявою, яка надається до позову з викладенням поважності причин пропуску строку звернення до суду та наданням відповідних доказів.
Відповідно до ч.7 ст.161 КАС України, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Так, до позовної заяви позивачем не додано копію оскаржуваного наказу державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» від 24.01.2023 № 4/ОС «Про особовий склад».
Таким чином, всупереч ч.7 ст.161 КАС України, позивачем не подано клопотання про витребування оскаржуваного наказу.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважає необхідним залишити позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у ст. 160, 161 КАС України, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім'я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Керуючись ст. ст. 77, 79,94, 160, 161, 169, 248 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивачів про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали суду усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачам.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Хурса