Справа № 420/9088/24
26 березня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 26 березня 2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини за період з 27.03.2023 по 11.05.2023 та з 27.07.2023 по 29.07.2023, а також періоди відпусток за станом здоров'я з 12.05.2023 по 11.06.2023, з 12.06.2023по 26.07.2023 та з 30.07.2023 по 18.08.2023;
2. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 розрахунку пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини за період з 27.03.2023 по 11.05.2023 та з 27.07.2023 по 29.07.2023, а також періоди відпусток за станом здоров'я з 12.05.2023 по 11.06.2023, з 12.06.2023по 26.07.2023 та з 30.07.2023 по 18.08.2023.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 . Під час проходження військової служби позивач, 26.03.2023 року отримав поранення, що підтверджується формою 100 та довідкою про обставини травми №3833 від 08.05.2023. У зв'язку з отриманням бойового поранення ОСОБА_1 проходив довготривале лікування та перебував на стаціонарному лікуванні. Відповідно до виписки № 7121 перебував на стаціонарному лікуванні з 27.03.2023 по 29.03.2023. Відповідно до виписки № 2003 перебував на стаціонарному лікуванні з 29.03.2023 по 18.04.2023. Відповідно до виписки № 1311 перебував на стаціонарному лікуванні з 18.04.2023 по 11.05.2023. Відповідно до довідки ВЛК № 98/2 поранення, ТАК пов'язане з проходженням військової служби. Згідно наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007 - травма відноситься до важких. На підставі ст. 81 гр. ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки за станом здоров'я на 30 (тридцять) календарних днів. Відповідно до довідки ВЛК №1057 від 05.06.2023, поранення, ТАК, пов'язане із Захистом Батьківщини. Поранення тяжкого ступеня важкості. На підставі 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки за станом здоров'я на 45 (сорок п'ять) календарних днів. Відповідно до виписки від 29.07.2023 перебував на стаціонарному лікуванні з 27.07.2023 по 29.07.2023.
Відповідно до свідоцтва про хворобу №827 непридатний до військової служби. У періоди стаціонарного лікування, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини з 27.03.2023 по 11.05.2023 та з 27.07.2023 по 29.07.2023, а також у періоди відпусток за станом здоров'я з 12.05.2023 по 11.06.2023, з 12.06.2023 по 26.07.2023 та з 30.07.2023 по 18.08.2023, ОСОБА_1 не здійснювали виплату додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу , поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Відтак, у зв'язку з отриманням бойового поранення пов'язаного із захистом Батьківщини, Позивач набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, пропорційно періодам стаціонарного лікування. 09.01.2024 в інтересах Позивача було направлено заяву до Відповідача з вимогами, зокрема:
- Нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в повному розмірі в період з 26.03.2023 по 18.08.2023, щомісячну доплату у вигляді підвищеної додаткової винагороди, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, з урахуванням фактично виплачених сум;
- Виготовити та направити довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 у період з 09.11.2022 по 18.08.2023;
- Надати витяги із наказів про вибуття(прибуття) у відпустку за станом здоров'я ОСОБА_1 . Проте, з відповіді Відповідача, оформленій листом від 27.01.2024, можна зробити висновок про те, що Відповідач відмовився від визначення періодів лікування та перебування ОСОБА_1 у відпустках за станом здоров'я з подальшою добровільною виплатою винагороди.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Одночасно із позовною заявою, позивачем була подана заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду від 19.03.2024.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суддя виходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з п. 1 ст. 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1, ч.6 ст.121 КАС України).
Аналіз зазначених норм показав, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Між тим, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації.
Указом Президента України №341/2022 на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України № 2500-IX від 15 серпня 2022 року було затверджено Указ Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
У пункті 6 рекомендацій Ради суддів України «Щодо роботи в умовах воєнного стану», зазначено про виважений підхід до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
Верховний суд України у своєму повідомленні щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан зазначив також, що «запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків».
04.03.2022 видано наказ Голови Верховного Суду, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Згідно з даним наказом Верховний суд акцентував судам, що варто ураховувати, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Окрім того Судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення процесуальних строків та, по можливості, продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Із даних рекомендацій слідує, що введення воєнного стану фактично визнається поважною причиною пропуску строку.
Ураховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Гарантії, пов'язані із реалізацією права на справедливий суд, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до суду (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11.11.2001р.).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.
Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
Суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Постанова КАС ВС від 29.09.2022 року у справі № 500/1912/22).
Відтак суд вважає за доцільне клопотання представника позивача - адвоката Мандрика В.В., про поновлення пропущеного строку на звернення до суду задовольнити, визнати поважною причину пропуску строку на звернення до суду та поновити позивачу строк на звернення до суду з даною позовною заявою.
Таким чином, позовна заява відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Зазначений спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та підсудний Одеському окружному адміністративному суду.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до ст.169 КАС України, а також підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлені ст.170 КАС України - відсутні.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Частиною 1 статті 12 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.1 ст.262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
У відповідності до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи у спрощеному провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст.262 КАС України.
Згідно ч.ч.1, 4 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частини 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно із ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
З метою повного та об'єктивного розгляду справи суд вважає за доцільне витребувати у Військової частини НОМЕР_2 - витяги наказів щодо відпусток за станом здоров'я ОСОБА_1 , що видані на підставі довідки ВЛК № 98/2 від 11.05.2023 та довідки ВЛК №33 110600 від 05.06.2023; довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 у період з 09.11.2022 по 18.08.2023.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 171, 241-243, 248, 257-258, 260-262, 256, 295 КАС України, суддя
Клопотання представника позивача - адвоката Мандрика В.В., про поновлення строку на звернення до суду - задовольнити та поновити ОСОБА_1 пропущений строк на звернення до суду.
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 .
Відкрити провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Справа буде розглянута судом на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Витребувати у Військової частини НОМЕР_2 - витяги наказів щодо відпусток за станом здоров'я ОСОБА_1 , що видані на підставі довідки ВЛК № 98/2 від 11.05.2023 та довідки ВЛК №33 110600 від 05.06.2023; довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 у період з 09.11.2022 по 18.08.2023.
Зазначені докази надати до суду протягом 15 днів з моменту отримання копії ухвали.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Згідно зі ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
З урахуванням викладеного, у разі своєчасного виконання сторонами своїх прав та обов'язків щодо подання та направлення до суду у встановлених КАС України випадках заяв по суті справи (відзив на позовну заяву (відзив) з доказами по справі не шляхом здачі вказаних заяв до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв'язку, необхідно про надіслання відповідних заяв засобами поштового зв'язку повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс.
У разі неотримання судом відповідних заяв та доказів з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень іншими засобами зв'язку, суд буде вирішувати питання про подальший розгляд справи у встановлені судом в ухвалі суду строки.
Веб-адреса сторінки Одеського окружного адміністративного суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.
Копію ухвали направити сторонам у справі, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов'язки.
Справа розглядатиметься суддею одноособово.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА