Справа № 420/3045/24
26 березня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул.Єврейська,12, м.Одеса, 65014) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області за результатом якого позивач просить:
визнати протиправною відмову управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 до календарної вислуги років та загального стажу служби у поліції і кримінально-виконавчої службі;
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 , відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди: з 22.03.2001 по 26.07.2011 з розрахунку один місяць служби за півтора місяця та з 01.06.2017 по 19.04.2018 з розрахунку один місяць служби за сорок днів, у загальній кількості 05 років 05 місяців 18 днів до календарної вислуги років та загального стажу служби у поліції і кримінально-виконавчої системі;
зобов'язати Головне Управління національної поліції в Одеській області направити відповідні документи щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за вислугою років у пільговому обчисленні до пенсійного фонду України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 31.08.2020 наказом ГУНП в Одеській області №1164о/с він був звільнений з Національної поліції України. Станом на 31.08.2020 року вислуга років у календарному обчисленні становила 24 років 08 днів, на пільгових умовах (без урахування календарної вислуги) - 05 років 05 місяців 18 днів, за проходження службі в особливих умовах в підрозділах карного розшуку МВС України в період з 22.03.2001 по 26.07.2011 з розрахунку один місяць служби за півтора місяця та кримінально-виконавчої системи Міністерства юстиції України з 01.06.2017 по 19.04.2018 з розрахунку один місяць служби за сорок днів.
06.12.2023 ним було спрямоване звернення до ГУНП в Одеській області з проханням перерахування загального стажу служби в поліції і календарної вислуги років з урахуванням пільгової, що на момент мого звільнення 31.08.2020 повинна була складати 29 років 5 місяців 26 днів та направлення відповідних документів до пенсійного фонду України. Листом ГУНП в Одеській області від 08.01.2024 №17-2163 йому було відмовлено у зарахуванні пільгової вислуги до календарної вислуги років і відмовлено в оформленні пенсії.
За захистом своїх прав позивач звернувся до суду.
Ухвалою суду 31 січня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).
Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечує проти задоволення позову зазначивши, що вислуга років у календарному обчисленні складає вислуга років позивача, у календарному обчислені, складає 24 роки 8 днів, що менше за 25 років, встановлених спеціальним законодавством, позивач не набув права для оформлення пенсії, відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У відповіді на відзив позивач наполягав на задоволенні позову з обставин зазначених у позовній заяві.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що 31.08.2020 наказом ГУНП в Одеській області №1164о/с ОСОБА_1 звільнено з Національної поліції України № 1164 о/с за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно до наказу ГУНП в Одеській області від 31.08.2020 року №1164 о/с, вислуга років позивача, у календарному обчислені, складає 24 роки 8 днів, на пільгових умовах (без врахування календарної вислуги) - 05 років 05 місяців 18 днів.
Пільговий період враховано, за проходження служби в особливих умовах в підрозділах карного розшуку МВС України в період з 22.03.2001 по 26.07.2011 з розрахунку один місяць служби за півтора місяця та кримінально-виконавчої системи Міністерства юстиції України з 01.06.2017 по 19.04.2018 з розрахунку один місяць служби за сорок днів.
06.12.2023 позивачем було спрямоване звернення до ГУНП в Одеській області з проханням перерахування загального стажу служби в поліції і календарної вислуги років з урахуванням пільгової, що на момент його звільнення 31.08.2020 повинна була складати 29 років 5 місяців 26 днів та направлення відповідних документів до пенсійного фонду України.
Листом ГУНП в Одеській області від 08.01.2024 №17-2163 позивачу відмовлено в задоволенні його заяви зазначивши, що відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсію за вислугу років мають особи 3 числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року є наявність на день звільнення календарної вислуги 24 календарних роки та 6 місяців і більше.
На день звільнення позивача вислуга років складала:
у календарному обчисленні для виплати надбавки за вислугу років - 24 роки 08 днів;
на пільгових умовах (без урахування календарної вислуги) - 05 років 05 місяців 18 днів.
У зв'язку з вищевикладеним, на день звільнення позивач не набув права для оформляння пенсії через відсутність відповідних підстав для її оформлення.
Вважаючи відмову протиправною позивач за захистом своїх прав звернувся до суду.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
09.04.1992 р. прийнято Закон України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ), який було визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України - військовослужбовців Збройних Сил України, Прикордонних військ України, Національної гвардії України, Управління охорони вищих посадових осіб України, інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, Служби безпеки України, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України та членів їх сімей, а також військовослужбовців колишніх Збройних Сил СРСР, органів державної безпеки і внутрішніх справ СРСР та членів їх сімей.
Відповідно до Закону №2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Порядок №393).
Абзацом 8 пункту 1 Порядку №393 було установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються час роботи в органах прокуратури і суду на посадах суддів, прокурорів, слідчих у випадках їх переходу на службу в органи внутрішніх справ на посади начальницького складу згідно з Переліком посад і за умовами, затверджуваними Міністерством внутрішніх справ України.
Абзацом 9 пункту 1 Порядку №393 також установлено, що до вислуги років зараховується також дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 р. №393 встановлено, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом «а»; статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ; додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.
Відповідно до підпункту «в» пункту 3 Порядку №393 передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за півтора місяця: час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах карного розшуку за переліком посад і умовами, що визначаються Міністерством внутрішніх справ; час проходження служби особами начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах боротьби з економічною злочинністю за переліком посад і на умовах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 року №780 «Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» внесено зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», згідно з якими абзаци двадцять четвертий, двадцять шостий, двадцять сьомий і двадцять дев'ятий підпункту «в»; виключено.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 13.05.1997 р. № 1-зп, від 09.02.1999 р. №1-рп/99, від 05.04.2001 р. №3-рп/2001 та від 13.03.2012 р. №6-рп/2012 висловив позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Отже, зміст правовідносин, зокрема, прав та обов'язків особи, не може змінюватися зі зміною законодавчих норм
З урахуванням наведеного, право позивача на зарахування при обчисленні вислуги років на пільгових умовах часу проходження служби в спеціальних підрозділах органів внутрішніх справ визначається за тими правилами, які були чинними на момент виникнення відповідного права.
Відтак, реалізація права працівникам на обчислення пільгової вислуги років, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» здійснюється з моменту їх вступу на службу до моменту скасування такої пільги постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 р. №780 «Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 №393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».
Відповідно до п.п. «а» та п.п. «г» п. 3 вказаного Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним у цій постанові, зараховується на пільгових умовах один місяць за сорок днів за час перебування на посаді міліціонера та один місяць служби за півтора місяці, зокрема, час проходження служби на посадах оперуповноваженого, старшого оперуповноваженого, заступника начальника в карному розшуку.
Пунктом 1 Порядку №393 встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 2 1 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема служба в Національній поліції.
Отже, законодавством чітко визначено, що реалізація права працівникам на обчислення пільгової вислуги років, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» здійснюється з моменту їх вступу на службу до моменту скасування такої пільги постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 року № 780 «Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 № 393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (постанова набрала чинності 27.07.2011 р.).
Відповідно до абзацу 26 підпункту «в» пункту 3 Порядку №393 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1144 від 19.09.2007 р.) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах кримінальної міліції у справах неповнолітніх, кримінальної міліції у справах дітей, боротьби з незаконним обігом наркотиків та боротьби із злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, за переліком посад і умовами, що визначаються Міністерством внутрішніх справ.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №366 від 01.10.2007 р. затверджено Перелік посад начальницького складу підрозділів кримінальної міліції у справах неповнолітніх, кримінальної міліції у справах дітей, боротьби з незаконним обігом наркотиків, боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, органів внутрішніх справ, за якими зараховується час проходження служби на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця, до якого включено посади «Оперуповноважений» та «Старший оперуповноважений».
Постановою Кабінету Міністрів України №780 від 20.07.2011 р. «Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 та визнання такими, що втратили чинність. Деяких постанов Кабінету Міністрів України», зокрема, втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 року №1444 «Про доповнення пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №39, відтоді одразу втратив чинність Перелік МВС №366 та Наказ Міністерства внутрішніх справ №366.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №42 від 17.01.2002 р. затверджено Перелік посад працівників підрозділів карного розшуку органів внутрішніх справ, стаж роботи яких обчислюється з розрахунку 1,5 місяця служби за кожен місяць служби.
Пунктом 2 вказаного наказу встановлено, що вислуга років для призначення пенсії на пільгових умовах зараховується працівникам, які звільняються зі служби після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2001 року №1497, при цьому таким працівникам на пільгових умовах зараховується весь час проходження служби на відповідних посадах.
Перелік посад, який затверджений наказом МВС України №42 від 17.01.2002 р., вислуга під час перебування на яких зараховується в пільговому обчисленні, у тому числі щодо не містить жодних обмежень до посад та підрозділів карного розшуку посад, на яких перебував я під час проходження служби в підрозділу карного розшуку.
В подальшому наказом МВС України №361 від 29.07.2008 р. скасовано наказ МВС України №42 від 17.01.2002 р. та затверджено Перелік посад працівників підрозділів карного розшуку (у тому числі боротьби зі злочинними посяганнями на вантажі), окремо визначених посад карного розшуку (у тому числі боротьби зі злочинними посяганнями на вантажі) органів внутрішніх справ, за якими зараховується час проходження служби на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця, крім усіх посад режимно-секретних, кадрових та інших підрозділів, які виконують функції із забезпечення діяльності підрозділів карного розшуку.
Постановою Кабінету Міністрів України №780 від 20.07.2011 р. «Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» внесено зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок зачислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам і начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», згідно з якими абзаци двадцять четвертий, двадцять шостий, двадцять сьомий і двадцять дев'ятий підпункту «в» - виключено.
Відтак, згідно діючого законодавства вислуга років для призначення пенсій на пільгових умовах зараховується весь час проходження служби на відповідних посадах, то зазначений час служби має переглядатись з дня звернення.
Відповідно до пункту «а» частини 1статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1 - 2 цього Закону(крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:
по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше;
з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;
з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Відповідно до ст. 171 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналіз вищенаведених правових норм у поєднанні з положеннями Порядку №393 дає підстави для висновку, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат.
Основним актом, на підставі якого здійснюється таке регулювання є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена Порядком №393.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27.06.2018 р. у справі №750/9775/16-а.
Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
Суд також звертає увагу, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених вище рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Резюмуючи наведене суд зазначає наступне.
Відповідно до наказу ГУНП в Одеській області від 31.08.2020 року №1164 о/с, вислуга років позивача, у календарному обчислені, складає 24 роки 8 днів, на пільгових умовах (без врахування календарної вислуги) - 05 років 05 місяців 18 днів.
Тобто відповідачем визначено, що вислуга років позивача на пільгових умовах (без врахування календарної вислуги) - 05 років 05 місяців 18 днів.
Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262 пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних років і більше.
Разом з тим, згідно пп. «в» п. 3 Постанови № 393, до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зараховується один місяць служби за півтора місяця"… час проходження служби на посадах оперуповноваженого відділення кримінальної міліції у справах неповнолітніх та особами начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах карного розшуку за переліком посад i умовами, що визначаються Міністерством внутрішніх справ", зокрема перебування на посадах: оперуповноважений, заступник начальника відділу.
29.07.2008 року МВС України видано наказ № 361 «Про затвердження Переліку посад працівників карного розшуку органів внутрішніх справ, за яким зараховується час проходження служби на пільгових умовах з розрахунку 1 місяць служби за півтора».
Зазначене спірне питання вирішувалось Верховним Судом під час розгляду адміністративної справи № 480/4241/18.
Так, у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 14.04.2021 року відступив від правових висновків, від 22.11.2018 року у справі № 161/4876/17, від 15.08.2019 року у справі № 281/459/17, від 27.03.2020 року у справі № 569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку № 393 Закону № 2262, та висловив правову позицію, що для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393.
В подальшому, зазначений правовий висновок був відображений у постановах Верховного Суду від 13.05.2021 року у справі № 140/1753/19, від 04.06.2021 року у справі № 755/2575/17, від 04.06.2021 року у справі № 761/8515/17, від 08.06.2021 року у справі № 360/3326/18, від 04.08.2021 року у справі № 360/3121/18, від 07.09.2021 року у справі № 761/28991/17, від 08.08.2021 року у справі № 320/4635/20, від 20.10.2021 року у справі № 200/1882/20-а, від 01.11.2021 року у справі № 620/1837/20, та інших.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на врахування у вислугу років пільгову вислугу за час проходження служби в період з 22.03.2001 по 26.07.2011 з розрахунку один місяць служби за півтора місяця та з 01.06.2017 по 19.04.2018 з розрахунку один місяць служби за сорок днів, у загальній кількості 05 років 05 місяців 18 днів у поліції і кримінально-виконавчої системі.
Таким чином, пільгова вислуга має враховуватися при призначенні пенсій згідно з статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Оскільки з урахуванням зарахування пільгової вислуги до календарної вислуги років позивач набув право на надсилання документів для розгляду територіальним органом пенсійного фону України питання про призначення пенсії позивачу наявні підстави для зобов'язання Головного управління Національної поліції в Закарпатській області направити до Головного Управління національної поліції в Одеській області направити відповідні документи щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за вислугою років у пільговому обчисленні до пенсійного фонду України.
Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, враховуючи вищенаведене правове регулювання спірних відносин та встановлені обставини справи, виходячи з встановлених Кодексом адміністративного судочинства України завдань та основних засад адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З приводу клопотання відповідача про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін суд зазначає, що відповідно до ч.1-3 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно із п.10 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, суд наділений повноваженнями, врахувати всі складники, наведені ч.3 ст.257 КАС України, та самостійно визнати справу такою, що має незначну складність.
При відкритті провадження, суд дійшов висновку, що справу за позовом можливо розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, а також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З огляду на те, що матеріали справи свідчать про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності, малозначним, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому в задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін необхідно відмовити.
Стосовно клопотання відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду, яке обґрунтовано пропущенням позивачем строків звернення до суду, суд зазначає наступне.
Приписами ч.1 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Проте, в даному випадку предметом спору є крім зарахування пільгового стажу до календарного, є ще й бездіяльність відповідача щодо не направлення відповідних документів до територіального органу Пенсійного фонду України.
Судом встановлено, що Листом ГУНП в Одеській області від 08.01.2024 №17-2163 позивачу відмовлено в задоволенні його заяви та повідомлено про відсутність відповідних підстав для оформлення йому пенсії.
Позивач з даним позовом звернувся до суду 29.01.2024 р., а отже строк звернення до суду передбачений ст. 122 КАС України позивачем не пропущено.
З огляду на викладене у задоволенні клопотання відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Одеській області про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін - відмовити.
У задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Одеській області про залишення адміністративного позову без розгляду - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул.Єврейська,12, м.Одеса, 65014) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 до календарної вислуги років та загального стажу служби у поліції і кримінально-виконавчої службі.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області (65080, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ АКАДЕМІКА ФІЛАТОВА, будинок 15-А, ЄДРПОУ 40108740) здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди: з 22.03.2001 по 26.07.2011 з розрахунку один місяць служби за півтора місяця та з 01.06.2017 по 19.04.2018 з розрахунку один місяць служби за сорок днів, у загальній кількості 05 років 05 місяців 18 днів до календарної вислуги років та загального стажу служби у поліції і кримінально-виконавчої системі;
Зобов'язати Головне Управління національної поліції в Одеській області (65080, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ АКАДЕМІКА ФІЛАТОВА, будинок 15-А, ЄДРПОУ 40108740) направити відповідні документи щодо звільнення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) зі служби в поліції за вислугою років у пільговому обчисленні до Пенсійного фонду України.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко