Справа № 420/2598/24
26 березня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , поштова адреса: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 23 січня 2024 року (документ сформований в системі Електронний суд 22.01.2024) надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , поштова адреса: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), в який позивач просить:
- Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 21.12.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 року у справі № 420/9825/22.
- Зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 21.12.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 року у справі № 420/9825/22.
Ухвалою від 25 січня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, в порядку ч.5 ст. 262 КАС України.
Ухвалою зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду належним чином засвідчену копії розрахунковий лист про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду у справі № 420/9825/22; інформацію про здійснення/не здійснення нарахувань компенсації витрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач проходив військову службу з 06.06.2016 року по 22.06.2020 року у військовій частині НОМЕР_2 .
Відповідно до наказу від 22.06.2020 року № 120 позивача було звільнено з військової служби.
Проте позивач зазначив, що у період проходження служби йому не нараховувалась у період з 06.06.2016 року по 22.06.2020 року індексація грошового забезпечення.
Для вирішення цього спору позивач вимушений був звернутися до суду та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 року у справі № 420/9825/22 зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 06.06.2016 року по 28.02.2018 року з базовим місяцем січень 2008 року в сумі 71254,59 грн. та за період з 01 березня 2018 року по 22 червня 2020 року включно в сумі 103278,38 грн відповідно до абзаців 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078.
Позивач зазначив, що 21.12.2023 року відповідачем на виконання рішення суду 09.06.2023 року у справі № 420/9825/22 виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення у загальній сумі 171914,98 грн.
Разом з цим позивач зазначив, що в порушення ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Таку бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною, оскільки зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні ст.ст. 1-3 Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
При цьому позивач звертає увагу, що виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися в день виплати основної суми доходу, що не було зроблено відповідачем.
Ухвалою суду від 02 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху.
Через систему Електронний суд 08 лютого 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №ЕС/5808/24), зі змісту якого вбачається, що представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечує та просить відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України не врегульовано порядок компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації.
Представник відповідача звертає увагу, що під час звільнення з військової служби позивач не заявляв вимог до військової частини щодо невірного розрахунку при звільненні та не надавав рапорт про не виключення його зі списків особового складу без нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.
Також представник відповідача зазначає, що індексація грошового забезпечення не є постійною та сталою величиною, не носить систематичний характер, а тому приписи Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не можуть бути застосовані за порушення терміну виплати індексації.
Також повідомлено, що позивач до звернення до суду з цим позовом, не звертався до відповідача із заявою про виплату йому зазначеної компенсації, відмова у задоволенні якої є обов'язковою підставою для звернення до суду із цим позовом, що відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.05.2022 року у справі № 200/14472/19-а.
Відповідь на відзив не надходила.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.
Сторони не заперечують, що позивач проходив військову службу з 06.06.2016 року по 22.06.2020 року у Військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України.
Так, відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 22.06.2020 року № 120 майора ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини і всіх видів забезпечення з 22 червня 2020 року.
Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру судових рішень суд встановив, що 18.07.2022 року позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 , в якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_4 щодо застосування січня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 06.06.2016 по 28.02.2018 включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_4 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 06.06.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 71254,59 гривень із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 22.06.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3723,98 гривень відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
- стягнути з військової частини НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 3723,98 гривень за період з 01.03.2018 по 22.06.2020 включно в сумі 103278,38 гривень відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 року у справі № 420/9825/22, залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2023 року позовну заяву позивача до військової частини НОМЕР_2 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 06.06.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 06.06.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 71254,59 гривень.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 22.06.2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації (індексації-різниці) 3723,98 гривень відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 22 червня 2020 року включно в сумі 103278,38 гривень відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 року у справі № 420/9825/22 в частині задоволених позовних вимог, а саме: здійснено нарахування індексації грошового забезпечення, що підтверджено відповідними розрахунками, та 21.12.2023 року виплачено позивачу на його картковий рахунок індексацію грошового забезпечення у сумі 171914,98 грн.
Разом з цим не було нараховано та виплачено компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню, з огляду на таке.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
За правилами частини першої ст. 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частин другої-третьої ст. 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1282-ХІІ).
Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій, яка є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 року у справі № 420/9825/22 в частині задоволених позовних вимог та 21.12.2023 року виплачено позивачу на його картковий рахунок індексацію грошового забезпечення у сумі 171914,98 грн.
Судом відхиляються доводи представника відповідача, що у разі порушення терміну виплати індексації грошового забезпечення не належать застосовуванню положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», з огляду на таке.
Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян.
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону України №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159), положення якого фактично відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.
Основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів - пенсії та нарахування доходів (в тому числі, за рішенням суду). При цьому виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися в день виплати основної суми доходу.
Системний аналіз вищенаведених норм, за позицією Верховного Суду викладеної у постанові від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19 дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до чинного законодавства.
Також у справі № 240/11882/19 Верховний Суд зауважив, що використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Цей висновок був повторений у постанові Верховного Суду від 21.03.2023 року у справі № 620/7687/21.
Тому, застосовуючи цей висновок Верховного Суду, з урахуванням наявності факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення за період з 06.06.2016 року 28.02.2018 року та за період з 01 березня 2018 року по 22 червня 2020 року у зв'язку з бездіяльністю уповноваженого органу щодо нарахування та виплати позивачу індексації заробітної плати (грошового забезпечення), суд доходить висновку, що позивач має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання уповноваженого органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Враховуючи викладені вище висновки Верховного Суду та встановлені судом у справі обставини, суд доходить висновку, що наведені позовні вимоги є правомірними та належать задоволенню шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму виплаченої 21.12.2023 року індексації грошового забезпечення за період з 06.06.2016 року 28.02.2018 року та за період з 01 березня 2018 року по 22 червня 2020 року включно за весь час затримки виплати.
Щодо посилання представника відповідача на те, що позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату компенсації, що є обов'язковою підставою для звернення до суду, що відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.05.2022 року у справі № 200/14472/19-а, суд зазначає таке.
Норми Закону України № 2050-ІІІ і Порядку № 159 свідчать про відсутність обов'язку громадянина додатково звертатися до органу за виплатою компенсації втрати частини доходу.
Аналіз положень статей 1, 2, 4 Закону України №2050-ІІІ свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов'язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання (у цьому випадку - пенсійного органу) у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі, пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку разом із відповідною несвоєчасною проведеною виплатою перерахованої пенсії.
Відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону України № 2050-ІІІ не обов'язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.
Тому такі посилання відповідача відхиляються судом.
Стосовно посилання представника відповідача на висновки викладені у постанові Верховного Суду від 04.05.2022 року у справі № 200/14472/19-а, суд зазначає, що відповідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 755/10947/17 у разі розгляду тотожних справ, суд має враховувати останню правову позицію Верховного Суду.
Як вже зазначалось вище, у справі № 240/11882/19 Верховний Суд зауважив, що використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Цей висновок був повторений у постанові Верховного Суду від 21.03.2023 року у справі № 620/7687/21.
За таких обставин, суд доходить висновку, що за останньою правовою позицією Верховного Суду роботодавець має обов'язок самостійно нарахувати та виплатити робітнику компенсацію в разі втрати доходів разом із його нарахуванням та виплатою незалежно від того, чи звертався робітник із заявою про виплату такої компенсації.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню.
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, відсутні докази понесених інших витрат, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору.
Керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , поштова адреса: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , поштова адреса: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення з 06.06.2016 року по 28.02.2018 року та з 01.03.2018 року по 22.06.2020 року, виплаченої 21.12.2023 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , поштова адреса: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення за період з 06.06.2016 року по 28.02.2018 року та з 01.03.2018 року по 22.06.2020 року, виплаченої 21.12.2023 року за весь час затримки виплати.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко