Справа № 420/8800/24
25 березня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), в якому позивач просить:
визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплату при звільненні ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу НОМЕР_1 прикордонного загону;
зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з відрахуванням раніше проведених виплат грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 № 178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів обмундирування, визначеними Наказом (розпорядженням) Адміністрації Державної прикордонної служби України на 2020 рік.
Позивач в обґрунтування дотримання строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, зазначає, що оскільки, відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній на момент звільнення Позивача з військової служби 14.09.2018р.) право позивача на звернення до суду із цим позовом не було обмежене будь-яким строком, строки звернення з позовом до суду у даній категорії спорів не є пропущеними.
Також позивач вказує, що враховуючи той факт, що чоловік займав відповідальну посаду пов'язану з представництвом та захистом інтересів прикордонного загону та не створення реального конфлікту інтересів, звернутися вчасно до суду в позивачки можливості не було. Лише після звільнення зі служби чоловіка 03.02.2024 року у позивача виникла об'єктивна можливість звернутися до суду з метою захисту своїх прав.
Крім того, позивач покликається на запровадження воєнного стану в Україні.
Ознайомившись із позовною заявою та заявою про поновлення строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст.161 КАС України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 5 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до заявлених позивачем вимог, позивач не погоджується з бездіяльністю відповідачів щодо обрахунку грошової компенсації вартості речового майна, нарахованої та виплаченої позивачу у травні 2020 року у зв'язку із звільненням зі служби.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2023 року у справі №560/8394/21 дійшов висновку, враховуючи визначену правову природу грошової компенсації за неотримане речове майно, що спеціальним строком звернення до суду з таким позовом є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Враховуючи звільнення позивача з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України з 03 лютого 2020 року та виплати грошової компенсації за неотримане речове майно, відповідно до наказу від 06.05.2020 №507-АГ в сумі 24791,87 грн, то суд приходить до висновку, що позивачу стало відомо про порушення його прав щодо нарахування та виплати їй компенсації за неотримане речове майно в певному розмірі саме з травня 2020 року.
За таких обставин перебіг строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про нарахування та виплату компенсації за неотримане речове майно почався з травня 2020 року, а тому строк, протягом якого позивач мав право звернутися до суду з цими позовними вимогами у межах, установлених Кодексом адміністративного судочинства України, тривав з травня 2020 року протягом місяця.
Однак з позовними вимогами про оскарження таких дій відповідача позивач звернувся до суду лише у березні 2024 року, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого до частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд вважає неповажними причини пропуску строку звернення до суду перебування чоловіка позивача на посаді представника НОМЕР_1 прикордонного загону Держприкордонслужби, оскільки це не перешкоджало вчасному зверненню до суду за захистом своїх прав.
Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України. Норми, що передбачають вирішення спорів, зокрема про поновлення порушеного права, не можуть суперечити принципу рівності усіх перед законом та судом і у зв'язку з цим обмежувати право на судовий захист. (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення КСУ від 7 травня 2002 року № 8-рп/2002)
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів. (абзац перший підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини Рішення КСУ від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011)
Реалізація права на судовий захист невід'ємно пов'язана зі строками, в межах яких позивач може звернутися до суду за захистом свого порушеного права. (абзац другий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення КСУ від 15.10.2013 № 8-рп/2013)
Таким чином, суд доходить висновку, що доступ позивача до правосуддя не може бути обмеженим шляхом перебування її чоловіка на посаді представника НОМЕР_1 прикордонного загону Держприкордонслужби, а тому вказана обставина не може вважатись поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Щодо доводів позивача про запровадження воєнного стану в Україні, суд зазначає, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем виникли до його запровадження, як і закінчення строку, встановленого КАС України для звернення з цим позовом до суду.
Також суд зазначає, що мам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Відповідну позицію Велика Палата Верховного Суду висловила у справі №990/115/22.
Позивачем не зазначено жодних обставин, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання позивачем процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Суддя зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Обставини, на які посилається позивач, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом, оскільки не перешкоджали зверненню до суду в установлений строк. Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду мають суб'єктивний характер і не позбавляли останнього можливості звернутися до суду з цим позовом у встановлені КАС України строки.
Будь-яких обставин і фактів, які об'єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду щодо перерахунку та виплати їй з травня 2020 року компенсації за неотримане речове майно в іншому, ніж вже виплачено розмірі, протягом розумного строку до відповідача позовна заява не містить.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов згідно з ч.1 ст.123 КАС України залишається без руху.
Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з відповідними доказами поважності причин його пропуску.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України суддя
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Марин