Справа № 420/8599/24
25 березня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення в 2016, 2017, 2018 роках без урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 у розмірі 60 відсотків грошового забезпечення; зобов'язати НОМЕР_1 Прикордонний загін Державної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення у 2016, 2017, 2018 роках з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 у розмірі 60 відсотків грошового забезпечення; зобов'язати НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої допомоги на оздоровлення у 2016, 2017, 2018 роках за весь час затримки виплати з 01.01.2016 року по день фактичної виплати.
Згідно ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абз.1 ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, в позовній заяві позивач просить суд, серед іншого, визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 Прикордонного загону Державної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення в 2016, 2017, 2018 роках без урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 у розмірі 60 відсотків грошового забезпечення, та зобов'язати НОМЕР_3 Прикордонний загін Державної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення у 2016, 2017, 2018 роках з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 у розмірі 60 відсотків грошового забезпечення.
Тобто, про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися в період з 2016 року по 2018 роки під час отримання грошової допомоги на оздоровлення.
Разом з тим, до суду, для захисту своїх прав та інтересів, ОСОБА_1 звернувся лише 18.03.2024 року.
В позовній заяві позивач вказує, що проходив службу за контрактом у НОМЕР_4 Прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), та Наказом від 21.03.2023 № 94 ОС був звільнений. В період проходження військової служби при виплаті грошова допомоги для оздоровлення за 2016, 2017, 2018 роки йому не нараховувалась, та не виплачувалась щомісячна додаткова винагорода у розмірі 60 % грошового забезпечення, передбачена п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 № 161 “Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889”.
Так, до позовної заяви позивачем додано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій позивач вказує, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. При цьому, позивачем зазначено, що при звільнені ним не було одержано письмового повідомлення про розрахунок складових грошового забезпечення. Позивач не мав підстав для сумнівів у добросовісності Відповідача при здійсненні розрахунку грошових виплат.
В той же час, до позовної заяви та заяви про поновлення строку звернення до суду не надано жодних належних доказів на підтвердження того, що введення воєнного стану в Україні вплинуло на можливість, зокрема, позивача своєчасно звернутися до суду в строки, визначені КАС України.
При цьому, суд наголошує, що ОСОБА_1 був звільнений з військової служби 21.03.2023 року, згідно Наказу НОМЕР_3 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 94 ОС, а отже мав об'єктивну можливість звернутись до суду за захистом свої прав у строки визначені ст. 122 КАС України.
До того ж, суд зазначає, що сам факт введення в країні воєнного стану не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду.
Таким чином, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що існували поважні причини, наявність котрих перешкоджала позивачу своєчасно звернутися до суду з даним позовом, в заяві про поновлення строку звернення не зазначено, та до суду не надано.
Разом з тим, суд вважає за необхідне вказати, що поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені належними і допустимими доказами. Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні, а тому питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.
При цьому, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
При цьому реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Разом з тим позивач не надав до суду доказів на підтвердження обставин, існування яких значною мірою утруднило або ж унеможливило реалізацію ним права на судовий захист у межах встановленого для цього строку звернення до су
Також, суд не приймає до уваги посилання позивача, як на підставу поважності причин пропуску строку звернення до суду, на те, що про порушення прав він дізнався після отримання Листа НОМЕР_3 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України, оскільки отримання вказаного листа не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, та відповідно вказана дата у жодному разі не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
За таких підстав, з урахуванням викладених обставин, суд вважає, що відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно зі ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності та наявності підстав для залишення без руху адміністративного позову ОСОБА_1 до НОМЕР_3 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, встановивши позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, з відповідними належними, достатніми, допустимими доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачам з метою попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог Ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити - суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Керуючись ст.ст.2, 4, 5, 19, 160, 171, 248, 257-262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особам, що звернулась із позовною заявою та повідомити позивачів про необхідність протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути, визначенні даним судовим рішенням недоліки, та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачам відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Харченко