Справа № 420/1581/24
25 березня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про компенсацію втрати частини грошового доходу у зв'язку з порушенням термінів його виплати, -
До Одеського окружного адміністративного суду 12 січня 2024 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
- визнати бездіяльність відповідача відносно непроведення компенсації втрати частини доходу - індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 08.01.2019, у зв'язку з порушенням строків її виплати, за період 01.12.2015 року по 28.04.2021 року, протиправною;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу - індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 08.01.2019, у зв'язку з порушенням строків її виплати, за період 01.12.2015 року по 28.04.2021 року;
- визнати бездіяльність відповідача відносно непроведення компенсації втрати частини доходу - індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 08.01.2019, у зв'язку з порушенням строків її виплати, за період 01.12.2015 року по 10.06.2023 року, протиправною;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу - індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 08.01.2019, у зв'язку з порушенням строків її виплати, за період 01.12.2015 року по 10.06.2023 року.
Позиція позивача обґрунтовується наступним
Позивач зазначає, що в період (01.12.2015-08.01.2019) позивач проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
В цей період відповідач не вірно нараховував індексацію грошового забезпечення. У січні 2019 року був переведений до Військової академії (м. Одеса).
У 2023 році позивач був звільнений з військової служби з посади старшого викладача кафедри продовольчого та речового забезпечення факультету підготовки спеціалістів тилового забезпечення Військової академії (м. Одеса). Виключений зі списків частини та всіх видів забезпечення наказом начальника Військової академії (м. Одеса) від 12.10.2023 року №332.
28.04.2021 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 року по справі № 420/4413/20 на рахунок позивача було зараховано 39 948,26 грн.
10.06.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.12.2021 року по справі № 420/19954/21 на рахунок позивача було зараховано 43 696,19 грн.
Разом з тим, враховуючи, що зазначену індексацію позивач повинен був отримувати: - з 01.12.2015 по 08.01.2019, а фактично отримав 28.04.2021 та 10.06.2023 року він втратив частину цього доходу внаслідок його знецінення через інфляцію.
Разом з цим відповідачем в порушення статті 4 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Вважаючи зазначену бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Позиція позивача обґрунтовується наступним
Відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що оскільки на виконання судових рішень військовою частиною НОМЕР_1 було сплачено на рахунок позивача індексацію грошового забезпечення 28.04.2021 та 10.06.2023 без компенсації втрати частини доходів то саме з 28.04.2021 та 10.06.2023 необхідно починати відлік строків позовної давності для звернення до суду з приводу невиплати відповідної компенсації втрати частини доходів у зв'язку з тим, що з настанням цих періодів позивачу стало відомо про порушення свого права. Таким чином військова частина НОМЕР_1 вважає, що позивачем було пропущено процесуальний строк для звернення до суду.
Процесуальні дії та клопотання учасників справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.
25 січня 2024 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № ЕС/3822/24).
29 січня 2024 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вхід. № ЕС/4153/24).
Станом на 25 березня 2024 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиція позивача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
Позивач в період з 01.12.2015 року по 08.01.2019 року проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
В цей період відповідач не вірно нараховував індексацію грошового забезпечення. У січні 2019 року був переведений до Військової академії (м. Одеса).
У 2023 році позивач був звільнений з військової служби з посади старшого викладача кафедри продовольчого та речового забезпечення факультету підготовки спеціалістів тилового забезпечення Військової академії (м. Одеса). Виключений зі списків частини та всіх видів забезпечення наказом начальника Військової академії (м. Одеса) від 12.10.2023 року №332.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 року по справі № 420/4413/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення - задоволено частково:
- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати не в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 08.01.2019 року ОСОБА_1 ;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 08.01.2019 року включно.
28.04.2021 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 року по справі № 420/4413/20 на рахунок позивача було зараховано 39 948,26 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.12.2021 року по справі № 420/19954/21 адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2014 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року iз одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та iнших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України вiд 15.01 2004 року № 44 з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 08.01.2019 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення iндексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_3 ) щомісячну індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 08.01.2019 року включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексацію грошових доходів населення».
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
10.06.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.12.2021 року по справі № 420/19954/21 на рахунок позивача було зараховано 43 696,19 грн.
Разом з тим, враховуючи, що зазначену індексацію позивач повинен був отримувати: - з 01.12.2015 року по 08.01.2019 року, а фактично отримав 28.04.2021 року та 10.06.2023 року, він вважає, що втратив частину цього доходу внаслідок його знецінення через інфляцію.
Разом з цим відповідачем в порушення статті 4 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Вважаючи зазначену бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Джерела права та висновки суду
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно ч. 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Законом України № 76-VIII від 28.12.2014 року статтю 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» доповнено частиною шостою, якою визначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону України № 2148-VIII від 03.10.2017 року (чинній з 11.10.2017 року) проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Згідно ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
Відповідно до п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
За таких підстав, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Крім того на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Використане у статті 3 Закону України від 19.10.2000 року №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ) формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року № 21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17 та від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17.
Таким чином суд враховуючи наявність факту несвоєчасної виплати позивачу у повному обсязі сум індексації грошового забезпечення у загальному розмірі 83 644,45 грн. за період з 01.12.2015 року по 08.01.2019 року вважає, що позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Подібна правова позиція уже була висловлена Верховним Судом у постанові від 04.04.2018 року у справі № 822/1110/16, у постанові від 20.12.2019 року у справі №822/1731/16, у постанові від 13.03.2020 року у справі № 803/1565/17, у постанові від 15.10.2020 року у справі № 240/11882/19.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму виплаченої індексації грошового забезпечення у загальному розмірі 83 644,45 грн. за весь час затримки виплати з 01.12.2015 року по 10.06.2023 року.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про компенсацію втрати частини грошового доходу у зв'язку з порушенням термінів його виплати - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 01.12.2015 року по 08.01.2019 року на суму виплаченої індексації грошового забезпечення 28.04.2021 року та 10.06.2023 року на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду у справах № 420/4413/20, № 420/19954/21 у загальному розмірі 83 644,45 грн. за весь час затримки виплати, а саме за період з 01.12.2015 року по 10.06.2023 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 01.12.2015 року по 08.01.2019 року у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму виплаченої індексації грошового забезпечення 28.04.2021 року та 10.06.2023 року на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду у справах № 420/4413/20, № 420/19954/21 у загальному розмірі 83 644,45 грн. за весь час затримки виплати, а саме за період з 01.12.2015 року по 10.06.2023 року.
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Суддя С.О. Cтефанов