Справа № 420/665/24
25 березня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області про визнання протиправно та скасування постанови, -
Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 27.11.2023 № ПШ021943 відносно ОСОБА_1 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не був присутнім на місці проведення перевірки, не знав про наявність факту самої перевірки та був позбавлений об'єктивної можливості знати своєчасно про час та дату розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу, а тому, відповідно, був позбавлений можливості, до моменту винесення постанови, ознайомитися з матеріалами справи, взяти участь у її розгляді та скористатися правовою допомогою. Вказані обставини є істотним порушенням процедури розгляду такої справи. Також, відповідачем не викликано водія як свідка, покази якого мали б позитивно відобразитися на повноті, всебічності і об'єктивності з'ясування обставин справи. Жоден з опитаних позивачем водії не зміг нічого пояснити про описане в постанові. При цьому, в постанові не зазначено норми законодавства, яка передбачає порушення та з її тексту неможливо усвідомити що саме відбулося.
Від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідачів просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422, було зупинено транспортний засіб марки MAN/HENDRICKS, державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , власником зазначеного транспортного засобу та водієм на момент перевірки був позивач - ОСОБА_1 . Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення, передбачене абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”: перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: у водія на момент перевірки відсутній протокол перевірки та адаптації цифрового тахографа до транспортного засобу. (Транспортний засіб був обладнаний цифровим тахографом). Зазначені порушення знайшли своє відображення в акті від 11.10.2023 № АР 004389. На підставі Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом від 11.10.2023 № АР 004389 начальником відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 021943, якою застосовано до ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000 грн.. При цьому, позивачем у позовній заяві не заперечується факт відсутності під час перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Матеріалами справи підтверджується, що підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог № 2344-ІІІ слугувала відсутність на час проведення перевірки чинного та належним чином оформленого протоколу перевірки та адаптації до цифрового тахографа до транспортного засобу, який повинен знаходитись у водія і надаватись для перевірки інспектуючим особам. Так, в матеріалах перевірки наявний та був наданий водієм протермінований протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, зазначений протокол виданий 01.10.2021 та термін його дії - 2 роки, тобто наступну повірку цифрового тахографа необхідно було провести до 01.10.2023. Рейдову перевірку було проведено 11.10.2023 та водієм транспортного засобу не було надано чинного протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу. Крмі того, згідно з матеріалами справи повідомлення-запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або Кодексу України про адміністративні правопорушення направляється на адресу позивача двічі. Разом з тим, відповідач не може відповідати за обставини вручення та фактичного отримання поштової кореспонденції, які від нього не залежать, та обов'язок якого обмежується додержанням відповідного строку направлення повідомлення та виду послуги відправлення, а відносини між оператором поштового зв'язку, який доставляє лист, та адресатом (позивачем), перебувають поза контролем відправника. Відтак, відповідач свій обов'язок щодо повідомлення про дату й час розгляду справи виконав, правомірно надіславши запрошення на зареєстровану адресу позивача. При цьому, саме позивач і був водієм транспортного засобу в момент проведення перевірки. Також, в оскаржуваній постанові вказано, що порушення зафіксовано 11.10.2023 - тобто під час проведення рейдової перевірки, так, в оскаржуваній постанові від 27.11.2023 № ПШ 021943 зазначено, що ОСОБА_1 11.10.2023, допущено порушення Закону України “Про автомобільний транспорт”, відповідальність за які передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, що підтверджується відповідним актом від 11.10.2023 № АР 004389.
Позивачем до суду надано відповідь на відзив, в якій позивач вказав, що у водія дійсно не було на момент зупинки протоколу перевірки та адаптації цифрового тахографа до транспорту, оскільки законодавство не містить вказівки на обов'язок водіїв, що здійснюють внутрішні перевезення встановлювати та використовувати контрольні прилади (тахографи) реєстрації режимів праці та відпочинку водії, а отже і обов'язків по перевірці та адаптації тахографів, водій не мав обов'язку мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу. Вантажні перевезення здійснювались автомобілем позивача в межах України і є внутрішніми, що підтверджується видатковою накладною та встановлено фахівцями відповідача в акті під час проведення перевірки 11.10.2023 року. При цьому, відповідач порушив процесуальні норми розгляду справи щодо повідомлення під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсилання на офіційну електронну пошту (за наявності) про час і місце розгляду справи.
Представником відповідачів до суду надано заперечення, в яких представник відповідачів зазначив, що до автомобільних перевізників, яким у даному випадку є і позивач, як встановлено із аналізу приписів п. 1.4, п. 1.5 Положення № 340, за відсутність при собі у водія транспортного засобу документів, визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344 під час перевезення, у тому числі і внутрішніх перевезень, зокрема, через відсутність у водія транспортного засобу тахокарт до аналогового тахографа, застосовується відповідальність, передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344. Процедурою дотримання вимог законодавства під час перевезення вантажів є наявність при собі у водія транспортного засобу документів, перелічених у п. 3.3, п. 3.6 Інструкції № 385, приписи якої є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами), які здійснюють внутрішні та міжнародні транспортні перевезення вантажів, норми вказаних приписів Інструкції № 385 і Положення № 340 є нормативно-правовими актами, які не скасовані у встановленому законодавством порядку, а відповідно, підлягають виконанню перевізниками вантажів. Матеріалами справи підтверджується, що підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог № 2344-ІІІ слугувала відсутність на час проведення перевірки чинного та належним чином оформленого протоколу перевірки та адаптації до цифрового тахографа до транспортного засобу, який повинен знаходитись у водія і надаватись для перевірки інспектуючим особам. Посадові особи Укртрансбезпеки діяли у відповідності до Закону України “Про автомобільний транспорт”, на підставі та у межах встановлених чинним законодавством повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України та з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення щодо винесення оскаржуваної постанови. Крім того, відповідач свій обов'язок щодо повідомлення про дату й час розгляду справи виконав, правомірно надіславши запрошення на зареєстровану адресу позивача.
Ухвалою суду від 24 січня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 28 лютого 2024 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 26.02.2024 року (вхід. № 8038/24) у повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
11 жовтня 2023 року старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) складено акт перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 004389, згідно якого було перевірено транспортний засіб MAN/HENDRICKS, державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , власником якого та водієм був ОСОБА_1 , та виявлено порушення - ст. 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» перевізник не забезпечив виконання вимог цього закону та актів України у сфері перевезення вантажів, а саме відсутній протокол перевірки та адаптації цифрового тахографа до транспортного засобу, чим порушено п. 3.3 наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010 року, відповідальність за яке передбачена ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме абз. 3 ч. 1 - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону, - а саме відсутній протокол перевірки та адаптації цифрового тахографа до транспортного засобу (а.с. 51).
27 листопада 2023 року Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», винесено постанову № ПШ021943 та застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000, 00 грн. (а.с. 48).
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені законом України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до ч. 12 ст. 6 ЗУ «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Згідно ст. 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
З аналізу вищевикладеного слідує, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів фактично не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності в тому числі інших документів, передбачених законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року по справі № 820/4624/17.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 року № 385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.
Відповідно до п. 2.5, 2.6 Інструкції № 385 повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність". ПСТ виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР (994 016) періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.
Згідно п. 2.7, 2.8 Інструкції № 385 за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1. За умови позитивних результатів перевірки та адаптації тахографа ПСТ відповідно до вимог ЄУТР (994 016) маркує транспортний засіб та опломбовує тахограф і його складові чітким відбитком тавра згідно з вимогами додатка 2.
Відповідно до п. 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
З акту від 11 жовтня 2023 року № 004389, вбачається, що водієм та власником транспортного засобу MAN/HENDRICKS, державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , який обладнаний тахографом, позивачем, ОСОБА_1 , надавались послуги з внутрішнього перевезення вантажу та на момент проведення перевірки був відсутній чинний протокол перевірки та адаптації цифрового тахографа до транспортного засобу.
При цьому, з матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем, що ОСОБА_1 під час проведення перевірки був наданий протермінований протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а саме протокол виданий 01.10.2021 року, термін дії якого 2 роки. (а.с. 53).
Таким чином, станом на дату проведення перевірки у позивача був відсутній чинний протокол перевірки та адаптації цифрового тахографа до транспортного засобу, що є порушенням приписів Інструкції № 385 та Закону України «Про автомобільний транспорт».
Суд вважає неспроможним посилання позивача на те, що ним здійснювалось внутрішнє перевезення та те, що Інструкцією № 385 покладено обов'язок облаштовувати транспортний засіб контрольним пристроєм (тахографом) на перевізників, в які здійснюють саме міжнародні перевезення, оскільки п. 1.2, 1.3 вказаної Інструкції № 385 чітко визначено, що ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів та поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
При цьому, Верховний Суд в постанові від 18 березня 2020 року по справі №826/2239/16 дійшов висновку, що за відсутності документів, зокрема, адаптації пристрою тахографа, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Також, суд на приймає до уваги посилання позивача як на підставу для скасування постанови № ПШ021943 від 27.11.2023 року на те, що в постанові не зазначено норми законодавства, яка передбачає порушення та з її тексту неможливо усвідомити що саме відбулося, оскільки в постанові зазначено, що її прийнято на підставі акту від 11 жовтня 2023 року № 004389, в якому містяться всі відомості про обставини вчинення правопорушення.
Згідно п. 25, 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
Як вбачається з матеріалів справи, на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку (поштовий ідентифікатор відправлення 0600057212427) направлено запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким повідомлено про необхідність прибуття 13.11.2023 року до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області для участі у розгляді справи та зазначено, що розгляд справи про порушення відбудеться з 13.00 до 16.00 за адресою м. Одеса, пл. Б.Деревянко,1, оф. 203 . У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання, справа про порушення розглядається без її участі (а.с. 49, 56-57).
Також, на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку (поштовий ідентифікатор відправлення 0600060617047) направлено запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким повідомлено про необхідність прибуття 27.11.2023 року до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області для участі у розгляді справи та зазначено, що розгляд справи про порушення відбудеться з 13.00 до 16.00 за адресою м. Одеса, пл. Б.Деревянко,1, оф. 203 . У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання, справа про порушення розглядається без її участі (а.с. 50, 59-60).
Разом з тим, згідно даних сервісу відстеження офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» щодо ідентифікатору внутрішніх поштових відправлень 0600057212427 та 0600060617047 містяться записи «відправлення вручено: особисто» лише 20.12.2023 року. В той же час, Відділ державного нагляду (контролю) у Одеській області не може відповідати за обставини вручення та фактичного отримання поштової кореспонденції, які від нього не залежать. Відносини між оператором поштового зв'язку, який доставляє лист, та адресатом (позивачем), перебувають поза контролем відправника.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 01.03.2018 року по справі № 820/4810/17, дійшов висновку, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу, при розгляду даної справи не позбавляє особу спростовувати вину у суді та у зв'язку з цим не може бути самостійною підставою для скасування постанови для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 грудня 2023 року по справі № 560/11763/22, в якій Верховний Суд також, крім іншого, звернув увагу, на те, що нормами Порядку № 1567 не установлено обов'язкової присутності суб'єкта господарювання під час розгляду справи про порушення транспортного законодавства. Неявка суб'єкта господарювання не є перешкодою для розгляду такої справи та винесенню органом державного контролю постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу.
За таких обставин, на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області правомірно, за наявності підстав, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, винесено постанову від 27.11.2023 № ПШ021943.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51), Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області (адреса місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4) про визнання протиправною та скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 27.11.2023 № ПШ021943 відносно ОСОБА_1 про застосування адміністративно-господарського штрафу, в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Суддя О.А. Левчук
.