Справа № 420/3252/24
25 березня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 30 січня 2024 надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області», в якому позивач просить:
- визнати протиправним бездіяльність Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» щодо не складення оновленої довідки та не включення в довідку про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року для перерахунку пенсії ОСОБА_1 сум індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати Державну установу «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на листопад 2019 року для перерахунку пенсії з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Позиція позивача обґрунтовується наступним
Позивач, посилається на правові висновки, сформовані Верховним Судом у постановах від 26.08.2021 у справі № 240/7853/19, від 08.02.2021 у справі № 820/4963/18, від 15.04.2019 у справі № 522/9659/16-а, від 30.09.2019 у справі № 751/4349/16-а, від 03.04.2019 у справі №638/9697/17, від 17.05.2021 у справі № 552/4951/17, від 18.05.2022 у справі №809/1034/17, від 25.05.2022 у справі № 420/2430/19, згідно яких індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, зазначає що індексація є невід'ємною складовою частиною сум, для розрахунку пенсії військовослужбовцям.
З урахуванням цього, на переконання позивача, у нього існує право на отримання оновленої довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з включенням індексації до складу грошового забезпечення працівника органу внутрішніх справ.
Враховуючи вищезазначеного, позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив про виготовлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року із зазначенням індексації грошового забезпечення для перерахунку пенсії, проте, відповідач протиправно відмовив позивачу.
Позиція відповідача обґрунтовується наступним
Відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що зазначено, що індексація грошового забезпечення не підлягає врахуванню при перерахунку пенсії на підставі ст..63 Закону №2262-ХІІ. Суми індексації грошового забезпечення поліцейських не віднесені до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень), та з огляду на зазначене правове регулювання спірних не підлягають визначенню у довідці про грошове забезпечення позивача для перерахунку його пенсії. З врахуванням вищезазначеного, довідку від 07.05.2021 за №33/36-67 складено з додержанням діючої нормативно-правової бази та наразі підстав щодо складання оновленої довідки у ДУ ТМО об'єктивно відсутні.
Відповідач вважає, що ДУ ТМО в Одеській області не порушувало прав позивача, а діяло на підставі і у повній відповідності до вимог чинного законодавства України.
Процесуальні дії та клопотання учасників справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.
15 лютого 2024 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №ЕС/6870/24).
Станом на 25 березня 2024 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
07 травня 2021 року ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» виготовило довідку №33/36-67 про розмір грошового забезпечення позивача станом на листопад 2019 року та надіслало її до ГУ ПФУ в Одеській області (а.с.13).
12.01.2024 року представник позивача звернувся до Відповідача із заявою про виготовлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року із зазначенням індексації грошового забезпечення.
ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» листом від 29.01.2024 року № 33/36-Л-33 відмовило позивачу у виготовленні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року із зазначенням індексації із посиланням на те що питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія не врегульоване нормативними актами.
Таким чином, не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо відмови у виготовленні довідки про розмір грошового забезпечення із зазначенням індексації грошового забезпечення для перерахунку пенсії, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Джерела права та висновки суду
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ).
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Частиною 3 статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частина 18 статті 43 Закону №2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Питання перерахунку призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсій унормовано статтею 63 цього Закону, частинами першою, другою якої встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 №45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, затвердив Порядок №45.
Згідно з пунктом 5 Порядку №45 (у редакції, яка діяла до змін, внесених Постановою №103) для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:
- посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;
- надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання "заслужений" чи "народний", службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;
- щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок
- інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію;
- щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об'єктах "С", у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром "Байконур", якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 року для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства.
Суд зазначає, що 11 листопада 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції (далі - Постанова №988).
Пунктом 2 Постанови №988 установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до ст. 94 Закону України Про Національну поліцію та Постанови №988, наказом МВС України від 06 квітня 2016 року №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260, у редакції станом на листопад 2019 року).
Порядком №260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:
-надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4 Порядку №260),
-надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5 Порядку №260);
-надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6 Порядку №260);
-надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7 Порядку №260);
-надбавка за почесне звання заслужений (пункт 8 Порядку №260);
-доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9 Порядку №260), доплата за вчене звання (пункт 10 Порядку №260);
-доплата за службу в нічний час (пункт 11 Порядку №260).
Таким чином, постановою Кабінет Міністрів України від 11.11.2015 №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції та наказом МВС України від 06.04.2016 №260 Про затвердження Порядку та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання - не передбачено встановлення такого додаткового виду грошового забезпечення, як індексації грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для виготовлення та надання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року, з обов'язковим включенням до розміру грошового забезпечення суми індексації, у відповідності до вимог статей 43, та 63 Закону №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 та наказу Міністерства внутрішніх справ України №260 від 06.04.2016 року.
Крім того, суд звертає увагу, що індексація не є складовою грошового забезпечення поліцейського, а фактично є компенсаційною виплатою, що нараховується і виплачується відповідно до постанови КМУ від 17.07.2003 №1078.
При цьому, висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, на які посилається позивач в адміністративному позові, адже по справі №48/11090/21 були розглянуті судовою палатою Верховного Суду при касаційному розгляді справи №580/1974/23та в постанові від 30.01.2024 року зазначено, що висновки, викладені в раніше ухваленій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати від 21.06.2023 у справі № 480/11090/21 про наявність у особи, яка перебувала на службі в ОВС, та якій пенсія призначена відповідно до Закону № 2262-ХІІ, права на включення в довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку її пенсії у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій осіб, сум індексації цього грошового забезпечення, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні, а відтак вважає за необхідне відступити від таких висновків та сформувати наступні висновки:
(1) об'єктом здійснення індексації доходів особам, зокрема, які проходили службу в органах внутрішніх справ, пенсія яким призначена згідно із Законом № 2262-XII, є їх дохід у формі пенсії (у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідної соціальної групи населення), а не розмір грошового забезпечення діючого поліцейського за прирівняною посадою до тієї, яку вони обіймали на момент звільнення з відповідних органів;
(2) суми індексації грошового забезпечення поліцейських не належать до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та не підлягають зазначенню у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) при її формуванні.
За таких обставин, суд доходить висновку, що індексація грошового забезпечення не підлягає врахуванню при перерахунку пенсії на підставі ч. 3ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.
Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “РуїсТоріха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Державна установа «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» (вул. Каркашадзе, 3, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 08734546).
Суддя С.О. Cтефанов