23 березня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1497/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Петренко О.С. розглянувши у порядку письмового провадження заяву про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Олександрійської міської ради, проспект Соборний,59, м. Олександрія, Кіровоградська область,28000
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Олександрійської міської ради щодо не прийняття рішення за її клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачено змінити цільове призначення зареєстрованої земельної ділянки площею 0,0754 га за кадастровим номером 3510300000:10:400:0010 комунальної власності Олександрійської міської ради із земель с/г призначення для ведення особистого селянського господарства у землі житлової та громадської забудови для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/ зі зміною угідь - із ріллі у малоповерхову забудову за адресою - АДРЕСА_2 , з метою подальшої передачі у приватну власність;
- зобов'язати Олександрійську міську раду в місячний термін після закінчення воєнного стану розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачено змінити цільове призначення зареєстрованої земельної ділянки площею 0,0754 га за кадастровим номером 3510300000:10:400:0010 комунальної власності Олександрійської міської ради із земель с/г призначення для ведення особистого селянського господарства у землі житлової та громадської забудови для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/ зі зміною угідь - із ріллі у малоповерхову забудову за адресою - АДРЕСА_2 , з метою подальшої передачі у приватну власність.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Олександрійської міської ради щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 12.08.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачено змінити цільове призначення зареєстрованої земельної ділянки площею 0,0754 га за кадастровим номером 3510300000:10:400:0010 комунальної власності Олександрійської міської ради із земель с/г призначення для ведення особистого селянського господарства у землі житлової та громадської забудови для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/ зі зміною угідь - із ріллі у малоповерхову забудову за адресою - АДРЕСА_2 , з метою подальшої передачі у приватну власність. Зобов'язано Олександрійську міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 12.08.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачено змінити цільове призначення зареєстрованої земельної ділянки площею 0,0754 га за кадастровим номером 3510300000:10:400:0010 комунальної власності Олександрійської міської ради із земель с/г призначення для ведення особистого селянського господарства у землі житлової та громадської забудови для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/ зі зміною угідь - із ріллі у малоповерхову забудову за адресою - АДРЕСА_2 , з метою подальшої передачі у приватну власність, та прийняти відповідне рішення з урахуванням обмежень, запроваджених підпунктом 5 пункту 27 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
13.03.2024 року на адресу суду від відповідача надійшла заява про роз'яснення судового рішення (вх. №6468/24 від 13.03.2024), з посиланням на відстрочення до закінчення дії правового режиму воєнного стану. Вказана заява обґрунтована дією положень пп.5 п.27 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України.
Порядок роз'яснення судового рішення визначений статтею 254 КАС України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 вищезазначеної статті КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Так, суд приходить до висновку, що роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без його виправлення.
Разом з тим, відповідно до норм чинного законодавства роз'ясненню підлягають ті судові рішення, які є незрозумілими, містять суперечливі доводи.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2015 року у справі №К/800/14105/15, від 30 червня 2015 року у справі №К/9991/63961/11.
При цьому, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, однак зі змісту норми слідує, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її тяжко буде виконати, оскільки є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
За загальними нормами права роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Суд зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 02 травня 2019 року у справі №9901/162/19.
Суд зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Водночас, суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Проте, ознайомившись із заявою представника відповідача, суд приходить до висновку, що заявник просить не роз'яснити судове рішення з посиланням на його нечіткість, неясність чи невизначеність, а просить суд врахувати, що, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" від 23.03.2022 року № 2145- ІХ, внесено зміни до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктами 27,28. Підпунктом 5 пункту 27 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України передбачено те, що на даний час забороняється розроблення документації щодо безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої передачі, що виходить за межі ст. 254 КАС України.
Порядок відстрочення виконання рішення суду визначене ст.378 КАС України.
Відповідно до ч.1,2 ст.378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до ч.3,4 ст.378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Таким чином, розстрочення або відстрочення виконання рішення є допустимим у виняткових випадках, за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний період.
Суд враховує, що Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжено на даний час.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 р. №389-VIII воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Приписами п.п.5 п.27 Р.Х Земельного кодексу України встановлено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
У постанові Верховного Суду у справі №392/856/22 від 22.07.2023 р. сформовано правовий висновок, відповідно до якого заборона встановлена п.п.5 п.27 Р.Х Земельного кодексу України не поширюється на випадки виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Відтак, у задоволенні заяви відповідача про роз'яснення рішення суду та відтермінування його виконання слід відмовити у зв'язку з необґрунтованістю.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.254,248,256,293,295,297 КАС України, суд
У задоволенні заяви Олександрійської міської ради про роз'яснення судового рішення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО